ГРОБ

Див. гріб.

ГРО́БИТИ блю, биш; мн. гро́блять; наказ. сп. гроб; недок., розм.

кого, що. Завдавати великого лиха, призводити до загибелі; губити (у 3 знач.). Приклади

– Отакі, як Перегуда, нас тільки й гроблять! – кинув Микола. (В. Кучер)
Видирається Аліна, намагаючись заховати свої сколені вени. – Господи, дитино, що ти робиш, чого тобі бракує, нащо ти гробиш своє здоров'я?! (Г. Тарасюк)

що, перен. Невміло діючи, завдавати пошкодження чому-небудь; виводити що-небудь з ладу, псувати. Приклади

[Кіндрат:] Вибачай, Павле, нема у нас порядку. Штурмуємо – шахту гробимо. (О. Корнійчук)
Люди, недостатньо навчені управляти сільгосптехнікою, гроблять машини. (із журн.)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.