ГРАМОТА — ТЛУМАЧЕННЯ

ГРА́МОТА и, ж., тільки одн.

Уміння читати і писати. Приклади
  • Почав Андрій щовечора ходити грамоти вчитись. (М. Коцюбинський)
  • Хоч як було, і голод, і зима, – спасибі вам, дали мене до школи, де дяк учив і грамоти, й письма. (Л. Костенко)
Освіта. Приклади
  • – Перше не так трудно було прожити без грамоти. Але щороку грамота все більше та більше потрібна. (М. Коцюбинський)
  • – А мені важко, бо грамота в мене куца. (В. Кучер)
перен. Елементарні початкові відомості з якої-небудь галузі знання. Приклади
  • – Я на грамоті розуміюся не дуже, отож і не знаю, Горацій, чи як? (О. Довженко)

ГРА́МОТА и, ж.

Офіційний письмовий акт правового значення, документ, що свідчить або встановлює що-небудь. Приклади
  • Біля кіоту [кіота] висіла в рамці якась грамота. Підійшовши, я прочитав: це був патент на чин прем'єр-майорові Качалову. (О. Стороженко)
  • – За мої заслуги князь нагородив мене землями й лісами в Тухольщині .. Я маю його грамоту. (І. Франко)
  • Вдова гетьмана Апостола, маючи на руках царську грамоту, що підтверджувала за нею право на Турбаї, поскаржилась на дії Капніста в Генеральну Військову Канцелярію. (О. Гончар)
Документ, яким нагороджують за успіхи в якій-небудь справі. Приклади
  • В вінку з пшеничного колосся Почесна грамота за труд. (І. Муратов)
  • Скiльки в нього тих грамот, подяк за працю – вам i не снилось. (О. Гончар)
  • Дід прийняв листа гордо й незалежно, наче грамоту. (О. Донченко)
іст. Лист, послання або який-небудь запис. Приклади
  • У світлиці стояло четверо домишлян, а я читав грамоту від посполитих, яку вони привезли. (Ю. Мушкетик)
  • Найстаріша грамота, що нею відкривається ряд письмових документів із досить виразними рисами української мови, належить часові близько середини ХІV ст.. (з наук. літ.)
  • Особливо цікаві знайдені при розкопках берестяні грамоти, що являли собою господарські записи, уривки з духівниць і ділові листи торгово-ремісних людей. (з навч. літ.)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.