ГОРБИТИ — ТЛУМАЧЕННЯ

ГО́РБИТИ блю, биш; мн. го́рблять; недок., кого, що.

Робити горбатим; згорблювати; згинати горбом. Приклади
  • Прожитi роки сiдали йому на плечi i горбили вниз. (Р. Федорів)
  • Мороз такий, аж річка горбить спину, Здувається болячками яснець. (В. Забаштанський)
Фізично знесилювати, виснажувати. Приклади
  • Іван-гора над яром спину горбе [горбить]. (М. Вінграновський)
  • Тяжка праця на полі передчасно горбила і виснажувала Катерину. (із журн.)
перен. Морально пригнічувати. Приклади
  • Тебе чекання горбить і тривоже [тривожить]. (А. Малишко)
  • Помітив Павутинка, як змарнів на обличчі, як подався Лесь... Якийсь тягар спину йому горбив. (І. Нижник)

ГОРБ а́, ч.

Невелике округле підвищення на площині; бугор, пагорок. Приклади
  • – Послухайте, кому і де сідать: Ведмедику – під липою старою, А Цапу треба під вербу, Ослові – на горбу, Я примощусь під бузиною. (Л. Глібов)
  • На тім горбі копали жінки пісок, і зівав він ярами та печерами під небеса, як страшний велетень. (В. Стефаник)
  • Місцевість поблизу нашого дому була нерівна, з горбами й вибалками. (Л. Смілянський)
Випуклість на спині, на грудях людини, що утворюється внаслідок викривлення хребта або грудної клітки. Приклади
  • З дверей вийшла низька дівка з одним горбом на спині, з другим на грудях. (І. Нечуй-Левицький)
  • Незважаючи на його страшний, химерний горб, дід дуже любив хлопця. (С. Черкасенко)
  • Антон тільки й заробив, що собі горб на спину. (С. Чорнобривець)
  • Під смугастим піджаком [здорованя] ворушився величезний горб. (М. Руденко)
Жирові відкладення у вигляді наростів на спині у верблюда і деяких інших тварин. Приклади
  • На верблюдах між горбами сиділи люди – і дорослі і діти. (О. Іваненко)
  • У бугаїв голова й шия масивні, спереду лопаток добре виражений горб. (з наук.-попул. літ.)
у знач. присл. горбо́м. У вигляді бугра; утворюючи бугор; випукло. Приклади
  • Он по горі синіє рослина; то, мов стіг сіна, горбом здіймається вгору, то гострою швайкою піднімається в небо. (Панас Мирний)
  • Вага літ вигнула горбом її спину, здушила докупи кощаве тіло, зробила його цілком дитячим. (Ю. Яновський)
  • За півхвилини вода в тому місці, куди скинули бомбу, здулася, немов велетенський пухир, каламутно-зеленуватим горбом. (В. Владко)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.