ГОРБИТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
горб
псл. *gъrbъ;
споріднене з лит. gurbti «буйно рости», ісл. korpa «зморшка», korpna «братися зморшками», прус. garbis, grabis «гора», лит. gárbana «локон», ірл. gerbach «зморшкуватий», вірм. kartʼ «вудка, гачок» (‹*grp-ti);
іє. *gerb- «морщитися, вигинатися», похідне від *ger«крутити, вити»;
р. горб, [го́роб], бр. горб, др. гърбъ, п. garb, ч. слц. hrb, вл. horb, нл. gjarb, болг. гръб «спина», м. грб «тс.», схв. грба «горб», слн. gŕb gŕba) «тс.», цсл. гръбъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
горба́ка
«пагорок»
горба́нь
горба́ня
«горб на полі»
горба́стий
горба́тий
горба́тіти
горбач
«горбань; комар Ж»
го́рбий
«горбатий, кривий»
горби́на
«горб»
горби́нка
горби́стий
го́рбити
горбкува́тий
горбо́ватий
горбова́тина
«сіно з горбів»
горбо́вина
«пагорок; опуклість»
горбува́тий
горбу́ля
«горбань Я; обапіл МСБГ»
па́горб
пагорбкува́тий
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
горб | білоруська |
гръб «спина» | болгарська |
horb | верхньолужицька |
kartʼ «вудка, гачок» (‹*g$rp-ti) | вірменська |
гърбъ | давньоруська |
*gerb- «морщитися, вигинатися» | індоєвропейська |
gerbach «зморшкуватий» | ірландська |
korpa «зморшка» | ісландська |
gurbti «буйно рости» | литовська |
gárbana «локон» | литовська |
грб «тс.» | македонська |
gjarb | нижньолужицька |
garb | польська |
*g | праслов’янська |
garbis | прусська |
горб | російська |
грба «горб» | сербохорватська |
hrb | словацька |
gŕb gŕba «тс.» | словенська |
го́роб | українська |
гръбъ | церковнослов’янська |
hrb | чеська |
korpna «братися зморшками» | ? |
grabis «гора» | ? |
*ger «крутити, вити» | ? |
хребе́т «осьовий скелет хребетних тварин і людини; гірське пасмо»
псл. xrübütъ «хребет, спина» пов’язане з xribъ «пагорб» і через основи skrüb-, skrib- з дієсловом skrebti (ЭССЯ 8, 107–109, пор. також Brückner 160–161);
зводилося також (Petersson AfSlPh 35, 371–372; Ильинский ИОРЯС 20/4, 146) до праформи *khrĭbh-, *khreibh- і вважалося результатом розширення індоєвропейського кореня *kher-b- «бути твердим, сухим, гострим», *(s)ker- «гнути» (Черных II 355);
непереконливі спроби (Bern. I 404–405) довести звуконаслідувальне походження слова хребе́т (як хро́бот);
сумнівне й зближення (Горяев 402; Machek Slavia 16, 200–201, ESJČ 187; Младенов 671) з горб (‹ псл. *gъr̥bъ);
були також намагання (Соболевский ИОРЯС 26, 32) шукати позаслов’янські зв’язки, зокрема, трактувати хребе́т як запозичене від скіфів;
р. хребе́т, бр. хрыбе́т, [хрібі́т], др. хрьбьтъ, хребет, хрибьтъ, п. grzbiet, ст. chrzbiet, ч. hřbet, [hřibet], ст. chřbet, chřibet «спина, хребет», слц. chrbát, [сhribet] «спина», chrbatica «спинний хребет», вл. chribjet, нл. kśebjat, ст. chrjebjet, kšebjat, болг. хръбе́т, хре́бет (гірський), м. хрбет, схв. хр̀бат, хрбѐт, слн. hrbèt, стсл. хрьбьтъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
безхребе́тний
безхребе́тні
захребе́тник
«той, хто живе чужим коштом»
захребе́тниця
по́-ребт
«хребет»
по́хребти́на
«тс.»
хирбе́т
«спина»
хребети́на
«хребет, спина»
хребе́тник
«частина борони»
хребе́тниця
«хребет»
(анат.)
хребе́тні
хребе́ць
хребти́на
«хребет, спина»
хребто́вець
«хребетна тварина»
хребтови́на
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
хрыбе́т | білоруська |
хръбе́т | болгарська |
chribjet | верхньолужицька |
хрьбьтъ | давньоруська |
хрбет | македонська |
kśebjat | нижньолужицька |
grzbiet | польська |
xrübütъ «хребет, спина» | праслов’янська |
хребе́т | російська |
хр̀бат | сербохорватська |
chrbát | словацька |
hrbèt | словенська |
хрьбьтъ | старослов’янська |
хрібі́т | українська |
хребет | українська |
хрибьтъ | українська |
hřibet | українська |
сhribet «спина»«спинний хребет» | українська |
chrbatica «спина»«спинний хребет» | українська |
хре́бет (гірський) | українська |
хрбѐт | українська |
hřbet | чеська |
xribъ | ? |
skrib- | ? |
*khrĭbh- | ? |
*kher-b- «бути твердим, сухим, гострим» | ? |
*(s)ker- «гнути» | ? |
хребе́т (як хро́бот) | ? |
горб (‹ псл. *gъr̥bъ) | ? |
хребе́т | ? |
chrzbiet | ? |
chřbet «спина, хребет» | ? |
chřibet «спина, хребет» | ? |
chrjebjet | ? |
kšebjat | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України