ГОРБИТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
горб
псл. *gъrbъ;
споріднене з лит. gurbti «буйно рости», ісл. korpa «зморшка», korpna «братися зморшками», прус. garbis, grabis «гора», лит. gárbana «локон», ірл. gerbach «зморшкуватий», вірм. kartʼ «вудка, гачок» (‹*grp-ti);
іє. *gerb- «морщитися, вигинатися», похідне від *ger«крутити, вити»;
р. горб, [го́роб], бр. горб, др. гърбъ, п. garb, ч. слц. hrb, вл. horb, нл. gjarb, болг. гръб «спина», м. грб «тс.», схв. грба «горб», слн. gŕb gŕba) «тс.», цсл. гръбъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
горба́ка
«пагорок»
горба́нь
горба́ня
«горб на полі»
горба́стий
горба́тий
горба́тіти
горбач
«горбань; комар Ж»
го́рбий
«горбатий, кривий»
горби́на
«горб»
горби́нка
горби́стий
го́рбити
горбкува́тий
горбо́ватий
горбова́тина
«сіно з горбів»
горбо́вина
«пагорок; опуклість»
горбува́тий
горбу́ля
«горбань Я; обапіл МСБГ»
па́горб
пагорбкува́тий
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| горб | білоруська |
| гръб «спина» | болгарська |
| horb | верхньолужицька |
| kartʼ «вудка, гачок» (‹*g$rp-ti) | вірменська |
| гърбъ | давньоруська |
| *gerb- «морщитися, вигинатися» | індоєвропейська |
| gerbach «зморшкуватий» | ірландська |
| korpa «зморшка» | ісландська |
| gurbti «буйно рости» | литовська |
| gárbana «локон» | литовська |
| грб «тс.» | македонська |
| gjarb | нижньолужицька |
| garb | польська |
| *g | праслов’янська |
| garbis | прусська |
| горб | російська |
| грба «горб» | сербохорватська |
| hrb | словацька |
| gŕb gŕba «тс.» | словенська |
| го́роб | українська |
| гръбъ | церковнослов’янська |
| hrb | чеська |
| korpna «братися зморшками» | ? |
| grabis «гора» | ? |
| *ger «крутити, вити» | ? |
хребе́т «осьовий скелет хребетних тварин і людини; гірське пасмо»
псл. xrübütъ «хребет, спина» пов’язане з xribъ «пагорб» і через основи skrüb-, skrib- з дієсловом skrebti (ЭССЯ 8, 107–109, пор. також Brückner 160–161);
зводилося також (Petersson AfSlPh 35, 371–372; Ильинский ИОРЯС 20/4, 146) до праформи *khrĭbh-, *khreibh- і вважалося результатом розширення індоєвропейського кореня *kher-b- «бути твердим, сухим, гострим», *(s)ker- «гнути» (Черных II 355);
непереконливі спроби (Bern. I 404–405) довести звуконаслідувальне походження слова хребе́т (як хро́бот);
сумнівне й зближення (Горяев 402; Machek Slavia 16, 200–201, ESJČ 187; Младенов 671) з горб (‹ псл. *gъr̥bъ);
були також намагання (Соболевский ИОРЯС 26, 32) шукати позаслов’янські зв’язки, зокрема, трактувати хребе́т як запозичене від скіфів;
р. хребе́т, бр. хрыбе́т, [хрібі́т], др. хрьбьтъ, хребет, хрибьтъ, п. grzbiet, ст. chrzbiet, ч. hřbet, [hřibet], ст. chřbet, chřibet «спина, хребет», слц. chrbát, [сhribet] «спина», chrbatica «спинний хребет», вл. chribjet, нл. kśebjat, ст. chrjebjet, kšebjat, болг. хръбе́т, хре́бет (гірський), м. хрбет, схв. хр̀бат, хрбѐт, слн. hrbèt, стсл. хрьбьтъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
безхребе́тний
безхребе́тні
захребе́тник
«той, хто живе чужим коштом»
захребе́тниця
по́-ребт
«хребет»
по́хребти́на
«тс.»
хирбе́т
«спина»
хребети́на
«хребет, спина»
хребе́тник
«частина борони»
хребе́тниця
«хребет»
(анат.)
хребе́тні
хребе́ць
хребти́на
«хребет, спина»
хребто́вець
«хребетна тварина»
хребтови́на
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| хрыбе́т | білоруська |
| хръбе́т | болгарська |
| chribjet | верхньолужицька |
| хрьбьтъ | давньоруська |
| хрбет | македонська |
| kśebjat | нижньолужицька |
| grzbiet | польська |
| xrübütъ «хребет, спина» | праслов’янська |
| хребе́т | російська |
| хр̀бат | сербохорватська |
| chrbát | словацька |
| hrbèt | словенська |
| хрьбьтъ | старослов’янська |
| хрібі́т | українська |
| хребет | українська |
| хрибьтъ | українська |
| hřibet | українська |
| сhribet «спина»«спинний хребет» | українська |
| chrbatica «спина»«спинний хребет» | українська |
| хре́бет (гірський) | українська |
| хрбѐт | українська |
| hřbet | чеська |
| xribъ | ? |
| skrib- | ? |
| *khrĭbh- | ? |
| *kher-b- «бути твердим, сухим, гострим» | ? |
| *(s)ker- «гнути» | ? |
| хребе́т (як хро́бот) | ? |
| горб (‹ псл. *gъr̥bъ) | ? |
| хребе́т | ? |
| chrzbiet | ? |
| chřbet «спина, хребет» | ? |
| chřibet «спина, хребет» | ? |
| chrjebjet | ? |
| kšebjat | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України