ГОРБИТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

горб

псл. *gъrbъ;
споріднене з лит. gurbti «буйно рости», ісл. korpa «зморшка», korpna «братися зморшками», прус. garbis, grabis «гора», лит. gárbana «локон», ірл. gerbach «зморшкуватий», вірм. kartʼ «вудка, гачок» (‹*grp-ti);
іє. *gerb- «морщитися, вигинатися», похідне від *ger«крутити, вити»;
р. горб, [го́роб], бр. горб, др. гърбъ, п. garb, ч. слц. hrb, вл. horb, нл. gjarb, болг. гръб «спина», м. грб «тс.», схв. грба «горб», слн. gŕb gŕba) «тс.», цсл. гръбъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти

горба́ка «пагорок»
горба́нь
горба́ня «горб на полі»
горба́стий
горба́тий
горба́тіти
горбач «горбань; комар Ж»
го́рбий «горбатий, кривий»
горби́на «горб»
горби́нка
горби́стий
го́рбити
горбкува́тий
горбо́ватий
горбова́тина «сіно з горбів»
горбо́вина «пагорок; опуклість»
горбува́тий
горбу́ля «горбань Я; обапіл МСБГ»
па́горб
пагорбкува́тий
Етимологічні відповідники

Слово Мова
горб білоруська
гръб «спина» болгарська
horb верхньолужицька
kartʼ «вудка, гачок» (‹*g$rp-ti) вірменська
гърбъ давньоруська
*gerb- «морщитися, вигинатися» індоєвропейська
gerbach «зморшкуватий» ірландська
korpa «зморшка» ісландська
gurbti «буйно рости» литовська
gárbana «локон» литовська
грб «тс.» македонська
gjarb нижньолужицька
garb польська
*g праслов’янська
garbis прусська
горб російська
грба «горб» сербохорватська
hrb словацька
gŕb gŕba «тс.» словенська
го́роб українська
гръбъ церковнослов’янська
hrb чеська
korpna «братися зморшками» ?
grabis «гора» ?
*ger «крутити, вити» ?

хребе́т «осьовий скелет хребетних тварин і людини; гірське пасмо»

псл. xrübütъ «хребет, спина» пов’язане з xribъ «пагорб» і через основи skrüb-, skrib- з дієсловом skrebti (ЭССЯ 8, 107–109, пор. також Brückner 160–161);
зводилося також (Petersson AfSlPh 35, 371–372; Ильинский ИОРЯС 20/4, 146) до праформи *khrĭbh-, *khreibh- і вважалося результатом розширення індоєвропейського кореня *kher-b- «бути твердим, сухим, гострим», *(s)ker- «гнути» (Черных II 355);
непереконливі спроби (Bern. I 404–405) довести звуконаслідувальне походження слова хребе́т (як хро́бот);
сумнівне й зближення (Горяев 402; Machek Slavia 16, 200–201, ESJČ 187; Младенов 671) з горб (‹ псл. *gъr̥bъ);
були також намагання (Соболевский ИОРЯС 26, 32) шукати позаслов’янські зв’язки, зокрема, трактувати хребе́т як запозичене від скіфів;
р. хребе́т, бр. хрыбе́т, [хрібі́т], др. хрьбьтъ, хребет, хрибьтъ, п. grzbiet, ст. chrzbiet, ч. hřbet, [hřibet], ст. chřbet, chřibet «спина, хребет», слц. chrbát, [сhribet] «спина», chrbatica «спинний хребет», вл. chribjet, нл. kśebjat, ст. chrjebjet, kšebjat, болг. хръбе́т, хре́бет (гірський), м. хрбет, схв. хр̀бат, хрбѐт, слн. hrbèt, стсл. хрьбьтъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти

безхребе́тний
безхребе́тні
захребе́тник «той, хто живе чужим коштом»
захребе́тниця
по́-ребт «хребет»
по́хребти́на «тс.»
хирбе́т «спина»
хребети́на «хребет, спина»
хребе́тник «частина борони»
хребе́тниця «хребет» (анат.)
хребе́тні
хребе́ць
хребти́на «хребет, спина»
хребто́вець «хребетна тварина»
хребтови́на
Етимологічні відповідники

Слово Мова
хрыбе́т білоруська
хръбе́т болгарська
chribjet верхньолужицька
хрьбьтъ давньоруська
хрбет македонська
kśebjat нижньолужицька
grzbiet польська
xrübütъ «хребет, спина» праслов’янська
хребе́т російська
хр̀бат сербохорватська
chrbát словацька
hrbèt словенська
хрьбьтъ старослов’янська
хрібі́т українська
хребет українська
хрибьтъ українська
hřibet українська
сhribet «спина»«спинний хребет» українська
chrbatica «спина»«спинний хребет» українська
хре́бет (гірський) українська
хрбѐт українська
hřbet чеська
xribъ ?
skrib- ?
*khrĭbh- ?
*kher-b- «бути твердим, сухим, гострим» ?
*(s)ker- «гнути» ?
хребе́т (як хро́бот) ?
горб (‹ псл. *gъr̥bъ) ?
хребе́т ?
chrzbiet ?
chřbet «спина, хребет» ?
chřibet «спина, хребет» ?
chrjebjet ?
kšebjat ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України