ГОРБАТИЙ — ТЛУМАЧЕННЯ
ГОРБА́ТИЙ а, е.
Який має горб, горби; вкритий горбами (у 1 знач.).
Приклади
- Відтоді, як передові частини перейшли кордон і зникли за горбатими висотами чужої землі, минуло вже кілька днів. (О. Гончар)
- Голубенькі дими над хатами повисли – не ворушаться, наче не течуть угору з рівних чорних димарів над горбатими білими стріхами. (М. Малиновська)
- І як задніпровську даль не стиснуто обручем обрію, так і горбаті поля стеляться в безмежжя. (Є. Гуцало)
У вигляді горбика, з горбиком; вигнутий горбом.
Приклади
- Ніс [у діда] здоровий, горбатий, лоб високий, переписаний трьома зморшками. (Панас Мирний)
- Зінькові виразно видно було її високе, як і в діда, чоло, мов намальовану чорну брову і маленький, ледве-ледве горбатий носик. (Б. Грінченко)
- Кудрейко встиг помітити широчезні крила й горбатий, хижий дзьоб шуліки. (О. Донченко)
З горбом (у 2 знач.).
Приклади
- Іде позад мене якийсь панок, горбатий, головатий, як сова. (І. Франко)
- Двері одразу ж відчинилися, в імлистому квадраті світла з'явилася низенька постать горбатої баби. (О. Бердник)
- Там, де вчора зеленіли луги, метушилися люди, іржали коні, стояли горбаті верблюди. (Б. Лепкий)
у знач. ім. горба́тий, того, ч.; горба́та, тої, ж.
Людина, яка має горб.
Приклади
- Горбатого могила виправить. (приказка)
- На порозі з'явилась .. безглузда постать горбатої. (В. Винниченко)
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.