ГОРБАТИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ

горб

псл. *gъrbъ;
споріднене з лит. gurbti «буйно рости», ісл. korpa «зморшка», korpna «братися зморшками», прус. garbis, grabis «гора», лит. gárbana «локон», ірл. gerbach «зморшкуватий», вірм. kartʼ «вудка, гачок» (‹*grp-ti);
іє. *gerb- «морщитися, вигинатися», похідне від *ger«крутити, вити»;
р. горб, [го́роб], бр. горб, др. гърбъ, п. garb, ч. слц. hrb, вл. horb, нл. gjarb, болг. гръб «спина», м. грб «тс.», схв. грба «горб», слн. gŕb gŕba) «тс.», цсл. гръбъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти

горба́ка «пагорок»
горба́нь
горба́ня «горб на полі»
горба́стий
горба́тий
горба́тіти
горбач «горбань; комар Ж»
го́рбий «горбатий, кривий»
горби́на «горб»
горби́нка
горби́стий
го́рбити
горбкува́тий
горбо́ватий
горбова́тина «сіно з горбів»
горбо́вина «пагорок; опуклість»
горбува́тий
горбу́ля «горбань Я; обапіл МСБГ»
па́горб
пагорбкува́тий
Етимологічні відповідники

Слово Мова
горб білоруська
гръб «спина» болгарська
horb верхньолужицька
kartʼ «вудка, гачок» (‹*g$rp-ti) вірменська
гърбъ давньоруська
*gerb- «морщитися, вигинатися» індоєвропейська
gerbach «зморшкуватий» ірландська
korpa «зморшка» ісландська
gurbti «буйно рости» литовська
gárbana «локон» литовська
грб «тс.» македонська
gjarb нижньолужицька
garb польська
*g праслов’янська
garbis прусська
горб російська
грба «горб» сербохорватська
hrb словацька
gŕb gŕba «тс.» словенська
го́роб українська
гръбъ церковнослов’янська
hrb чеська
korpna «братися зморшками» ?
grabis «гора» ?
*ger «крутити, вити» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України