ГОРБАСТИЙ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ГОРБА́СТИЙ а, е.

Вкритий горбами (у 1 знач.); нерівний. Приклади

Потроху степ ставав хвилястий, наче з-під землі випинали горбасті спини передісторичних ящурів з рідкою шпичастою вовною кущиків. (З. Тулуб)
Горбастий краєвид нагадував застигле море: зеленими хвилями набігала озимина, жовто виблискувала глинка, гарно і масно розляглися ріллі. (Б. Харчук)
Сучасний Донецький кряж являє собою горбасту височину, гористий характер якої зберігся лише в окремих районах Нагольного кряжа та на узбережжі Дінця. (з наук. літ.)

Те саме, що горба́тий. Приклади

На його ще не старому обличчі, з високими вилицями й дебелим, ледь горбастим носом, що спереду поринав у гречаний кущ вусів, застигла загадка. (С. Добровольський)
Купила його [порося] на базарі дешево, принесла і в поли вдарилася: горбасте, ребра стирчать, як пруття в розсохлій корзині, вуха та хвіст поодморожувані. (Ю. Мушкетик)
Феодосій Заболотний виступив наперед, одчайдушно шморгнув горбастим носом, поклав п'ятірню на запалу щоку. (Ю. Хорунжий)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.