ГОВОРЕ — ТЛУМАЧЕННЯ
ГО́ВІР вору, ч.
тільки одн.
Звучання розмови; гомін.
Приклади
- З приміщення професорового долітає до мене якийсь роздратований, але глухий говір. (М. Івченко)
- В німецьких окопах чувся приглушений говір. (В. Кучер)
- Після обідні піднімається радісний шум і говір. (О. Воропай)
- Ось близько мовою хвиль говорить з берегами океан. Говір то наростав, підносячись до могутнього ревіння, то стихав. (Іван Ле)
лінгв.
Те саме, що гові́рка 2.
Приклади
- Дієслова часто виступають у формах, наявних у наддніпрянських, слобожанських і південноукраїнських говорах (ходе, відходе, огорта). (В. Русанівський)
- Він .. знав характерні нюанси говору майже кождого села в околиці Дрогобича. (І. Франко)
- Опріч знання різних діалектів, треба мати дуже музикальне вухо, щоб зловити усі відтінки говорів. (М. Коцюбинський)
тільки одн., розм.
Те саме, що гові́рка 3.
Приклади
- – Я й сам спершу одержимим цього захожого рахував, – з його фудульним говором, ворожбами з піску та когутячих пер він здавався не при свому [своєму] умі. (К. Гриневичева)
- Коли бійці входять у темний тунель, Хома Хаєцькай вигукує своїм співучим подільським говором: – Ой, патку [татку] мій, патку!. Так, наче в пекло! (О. Гончар)
- І скот, і травиця, і навіть каміння – все те мало свій говір, свою мову. (Панас Мирний)
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.