ГЕРМАНКА — ТЛУМАЧЕННЯ

ГЕРМА́НКА

ГЕРМА́НЦІ ів, мн. (одн. герма́нець, нця, ч.; герма́нка, и, ж.).

Племена германської мовної групи, що мешкали в стародавній Германії та деяких інших країнах Європи. Приклади
  • Про життя стародавніх германців і слов'ян ми дізнаємося із розкопок стародавніх селищ і могил. (з навч. літ.)
  • Він [Батий] ще просувався на півдні, в Далмації, але вже знав напевне, що не зможе підкорити своїй владі ні ромеїв, ні германців, ні франків, ні далеку Гішпанію [Іспанію]. (В. Малик)
розм., рідко. Те саме, що ні́мці. Приклади
  • – Та ви, батьку, й тепер герой. Вам би коня та шаблю гостру і гайда германця бити! – сказав Мирон. (К. Гриб)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.