НІМЦІ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

НІ́МЦІ ів, мн. (одн. ні́мець, мця, ч.; німке́ня, і і рідше ні́мка, и, ж.).

Основне населення Німеччини; люди, які належать до німецької національності. Приклади

Німець все показував їм [вербівцям], як ходити коло машини, і вони насилу оговталися. (І. Нечуй-Левицький)
[Семен:] Довелось мені .. у німців стать на поденну. (М. Кропивницький)
Бідна німка плакала із жалю та сорому за таку відправу від панів. (Леся Українка)
Спливало в уяві тупе, огидне обличчя німкені Фолькенрат. (О. Донченко)
– Його батьки – українці? – Тільки батько, бо мама німка. (Ірина Вільде)
Допоміг інспектор Подоляк. Дружина його німкеня, але дітей виховували щирими українцями. (М. Андрусяк)

Родина перетинчастокрилих комах.

Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови Видавництво "Перун", 2005

Родина перетинчастокрилих комах. Приклади

Самці німок частіше крилаті, самиці безкрилі. (з наук. літ.)
Німка європейська паразитує на джмелях і поширена по всій Україні. (з наук.-попул. літ.)
Німки швидко бігають між травою та камінням, нагадуючи мурашок. (з навч. літ.)

Див. ні́мці.

Див. ні́мки.

Див. ні́мці.