ГАЙДАМАКА — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ГАЙДАМА́КА и, рідко ГАЙДАМА́К, а, род. мн. ів, ч.

іст. Учасник народно-визвольної боротьби XVIII ст. на Правобережній Україні проти польсько-шляхетського гніту. Приклади

Дід починав розповідати про ті часи, коли гайдамаки панів різали та палили. (С. Васильченко)
Герой повісті гайдамак Михайло Оброк веде польське товариство в гори. (із журн.)

іст. Солдат особливих кінних частин Центральної ради. Приклади

Ще підлітком він бачив барикади революції 1905 року, а 1917 року був червоногвардійцем і бився з біляками-денікінцями та петлюрівськими гайдамаками. (Б. Антоненко-Давидович)
Метушня й тривога. Солдатам перетнули путь гайдамаки Центральної ради. (О. Довженко)
Гайдамаки були викликані по телеграфу до Києва, де знову вибухнуло більшовицьке повстання. (з газ.)

заст., розм. Розбишака, шибайголова. Приклади

– Попустив [Чіпка] рідну матір на поталу волоцюзі, гайдамаці.... (Панас Мирний)
– Та хоч би ж олією помастив [хліб], он у миснику в риночці, ти, гайдамако! (А. Головко)
Диявольський гайдамака не схотів хліба їсти – пропав безвісти, немов у ярмарку собака.... (І. Багряний)
Скориставшись з того, що їх не бачать, двоє панів повели довірливу розмову про те, чи не забагато війська на півтори сотні злодзєїв [злодіїв]. Так сказав один. Другий йому відповів, що коли йдеться про гайдамака, ніколи не буває забагато! (Г. Колісник)

Селяни-повстанці проти польського і російського панування у 18 ст.

У 1918 р. - загони Симона Петлюри.

Словник іншомовних слів

Див. гайдама́ка.