ГАДЮК

Гадина.

Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови Видавництво "Перун", 2005

ГАДЮ́КА и, ж.

Отруйна відносно невелика змія родини справжніх гадюк із плескатою округло-трикутною головою. Приклади

І буде бавитися немовлятко над діркою гада, і відняте від перс дитинча простягне свою руку над нору гадюки. (Біблія. Пер. І. Огієнка)
Під дубом у гаю жила Гадюка, Непросипуща злюка: Усе було сичить-сичить, Щоб кого-небудь укусить. (Л. Глібов)
Над самою дорогою перелетів лелека з гадюкою в дзьобі. (Ю. Яновський)
Гадюки харчуються переважно дрібними хребетними тваринами, яйцями птахів, комахами, малюсками. (з навч. літ.)
За народними віруваннями, гадюки, як і всі плазуни, належать до нечистих. (з газ.)
Цупке коріння спліталось у клубки й повзло по горах, немов гадюки. (М. Коцюбинський)

у знач. присл. гадю́кою. Як гадюка; утворюючи зигзаги, кільця. Приклади

Вузькоколійка гадюкою звивається між стовбурами лісових велетнів. (О. Донченко)
Нема степової краси, коли через безмежну широчінь не стелиться гадюкою Чумацький Шлях із вагонами-возами та волами-паротягами українського середньовіччя. (із журн.)

перен., зневажл. Про злу, підступну людину. Приклади

Ростуть мої близняточка, А я утішаюсь. І з лютою гадюкою Я знову кохаюсь. (Т. Шевченко)
Хто видав нашу мученицьку таємницю? Яка гадюка заповзла в наш гурт? (Ю. Збанацький)

Уживається як лайливе слово. Приклади

[Олекса:] Не козак ти, не лицар! Ти гадюка, злодій ти! (С. Васильченко)
– Чортові дуки-гадюки... Череду корів мають, а брата нещасного морять голодом. (Є. Кравченко)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.