ВІЇ — ТЛУМАЧЕННЯ
ВІ́Ї вій, мн. (одн. ві́я, ї, ж.).
Волосинки, що вкривають краї повік.
Приклади
- Його щастя, його доля – Мої чорні брови, Довгі вії, карі очі, Ласкавеє слово. (Т. Шевченко)
- Вона мовчала й дивилась на калину. Але при останніх Уласових словах вона не втерпіла, підвела довгі вії і глянула Уласові просто в очі. (І. Нечуй-Левицький)
- Ти сидиш навпроти, кучерява, І з-під вій на мене – блись та блись. У твоєму погляді лукавім Хитрість і захоплення сплелись. (В. Симоненко)
- Юнак змахнув рукою лапаті сніжинки, що сідали на скроні та вії, й рушив уперед, прорізуючи густу заметіль. (М. Сиротюк)
- – Питають пана! – озвалась дівчина і відійшла, прикривши очі густим серпанком вій. (Василь Шевчук)
- Очне яблуко захищене спереду двома складками шкіри – повіками, краї яких вкриті віями. Вії затримують пил. (з навч. літ.)
- Обгортає [сонце] золотими своїми віями їхні білі, .. виснажені тіла. (Остап Вишня)
ВІЙ во́я, ч.
Жмуток хмизу або верболозу для плетіння тину, кошика тощо.
Приклади
- Пліт маєш городити на сім воїв. (Сл. Гр.)
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.