ВІЯЛО — ТЛУМАЧЕННЯ

ВІ́ЯЛО а, с.

Вигот. з легкого матеріалу предмет (звичайно у вигляді півкола), яким навівають прохолоду в обличчя під час спеки; невелике ручне опахало. Приклади
  • Так було душно, що аж уночі приходилось умиватись та віялом обмахуватись. (Леся Українка)
  • У неї є чудова колекція японських віял. (О. Донченко)
  • В стелі крутились віяла, оберталися нечутно по горизонталі, творючи [творячи] лагідний вітер. (І. Багряний)
  • Музика [китайців] – це .. гра кістяного гребеня на густих струнах волосся, тріпотіння розписаного віяла і ледь уловиме розлучання вуст після поцілунку.... (Ю. Винничук)
  • Є окрема робота англійського вченого, присвячена японському віялу, де описано як естетичні, так і культурологічні його особливості. (з наук. літ.)
  • А пальми, замахавши сотнями віял, вітали – “осанна!”. (М. Коцюбинський)
  • Ось мелькнуло вогнисте віяло, завихрило в кущах. Рекс! Доганяє мене! Ми летимо з кручі. (В. Близнець)
  • Піднявся вихор, закрутив соломою, розігнав горобців, попхнув до тину якусь курку, що розіп'яла хвоста, мов віяло. (В. Винниченко)
  • Вдарила [скриньчина] з силою об долівку і розскочилася настяж: зміст її, кілька десятків пергаменових листів, майнув півкругом у повітрі, як кабалістичне віяло. (К. Гриневичева)
  • – Горе з цим базікалом Глібом, язик у нього, немов віяло. (А. Хижняк)
чого, з чого. Щось у вигляді півкола або сектора кола. Приклади
  • Віяло пелюсток, суцільне віяло заграви сяяло, як дивний німб. (О. Копиленко)
  • Легкі брижі схвачуються від бортів [човна].., розбігаються віялом ледь помітних хвиль. (Ю. Смолич)
  • Великі пишні віяла з блакитно-сірих страусевих пер на тлі гарячо-жовтого вечірнього неба здавались блакитними з невідомої країни птахами. (В. Домонтович)
  • Сонце тільки-но сіло десь за лісовими хащами, і над далекими верховинами дерев розкрилося віяло з багряного й зеленого пір'я. (Є. Гуцало)
  • У гирлі ярів схили найбільш пологі, нерідко покриті трав'янистою рослинністю, а дно має незначний нахил і найбільшу ширину, тому швидкість водного потоку тут знижується, внаслідок чого відкладається дрібнозем у вигляді віяла, або конуса виносу. (з наук. літ.)
Набір різнорідних об'єктів, якостей і т. ін., поєднаних у комусь або чомусь одному. Приклади
  • Методом генезису є ситуаційне моделювання, яке створює в підсумку певне віяло рівноправних модельних ситуацій. (з наук. літ.)
  • Найбільш безперечний і найдужчий вплив був од попереднього українського письменства, надто – народної поезії. І коли Левицький взявся врешті, дозрілою вже людиною, за перо, то в йому [ньому] вигадливим віялом і розгорнулися всі зазначені тут впливи. (з наук. літ.)
спорт. Різновид атаки в регбі. Приклади
  • Супротивники з команди авіаційного університету нападали віялом. (з газ.)
іст. Особлива форма розташування військ. Приклади
  • Гатило повів свої добірні комонні полки лівим краєм. Решту воїв розподілив чотирма поїздами, й вони теж сунули вперед широким віялом. (І. Білик)
у знач. присл. ві́ялом. У вигляді півкола; півколом. Приклади
  • Жар-птиця легко гойдалася на гілці, розпустивши віялом свій вогненний хвіст. (О. Донченко)
  • Рон підійшов до сріблистого дерева, прихилив до себе віть з рожевою квіткою. Тремтливі пелюстки її розгорнулися віялом, замиготіли веселими переливами. (О. Бердник)

ВІЙ во́я, ч.

Жмуток хмизу або верболозу для плетіння тину, кошика тощо. Приклади
  • Пліт маєш городити на сім воїв. (Сл. Гр.)

ВІ́ЯТИ ві́ю, ві́єш, недок.

Рухатися (про повітря). Приклади
  • Сонце гріє, вітер віє З поля на долину, Над водою гне вербою Червону калину. (Т. Шевченко)
  • Віє весняний благий вітрець. (Марко Вовчок)
  • Уже третій тиждень віяв суховій. (П. Панч)
  • Ні вітер не віє, ні крук не паде. (І. Багряний)
  • Нескладно говорив Андрій, хвилювався, проте аж бризкала од його [нього] енергія, жива сила вітром віяла з його очей, од його рухів, од голосу. (С. Васильченко)
Розноситися, ширитися в повітрі. Приклади
  • Віють з поля чудові пахощі од нестиглого зерна і польових квіток. (М. Коцюбинський)
чим, безос. Обдавати подувом пахощів, холодом і т. ін. Приклади
  • Із садочка красно Пахощами віє. (М. Старицький)
  • Віяло вогкістю. (В. Барка)
  • Від граніту віяло холодом і запахом водоростей. (О. Ільченко)
  • Духмяним диханням весни віє від багатьох творів В. Сосюри. (з навч. літ.)
перен. Відчуватися, поширюватися. Приклади
  • Ранковий туман, що ним завжди починається в Примор'ї літній день, давно розвіявся, .. від усього віяло миром і злагодою. (Б. Антоненко-Давидович)
  • Від зіщуленої постаті візника .. віяло безнадійною покірністю. (О. Іваненко)
Маяти, розвіватися. Приклади
  • Прапор віє над дахом. (М. Рильський)
чим. Махати. Приклади
  • Щось віє покривалами тонкими, так прудко-прудко, крутячись у танці.... (Леся Українка)
  • Над бездонними глухими ущелинами віють крилами чорні птахи. (О. Донченко)
що і без дод. Очищати зерно на вітрі або віялкою. Приклади
  • Чіпка – на току, коло хліба порається: молотить, та віє, та околот в'яже.... (Панас Мирний)
  • Цей день так і минув: біля воза до обіду провозилися, по обіді в клуні віяли зерно. (А. Головко)
  • Жінки, дівчата косять, в'яжуть, віють, возять на коровах, носять важкі мішки, працюють просто каторжно – і ні тіні скарги. (М. Бажан)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.