ВІТІ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

віта

Гілка.

Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови Видавництво "Перун", 2005

Те саме, що ві́тка 1. Приклади

Ступила [Катря] на вербову віть. (Марко Вовчок)
Зрубане дерево упало та й забило вітями одному брату голову. (О. Стороженко)
Рон підійшов до сріблистого дерева, прихилив до себе віть з рожевою квіткою. (О. Бердник)
Притис [Володимир] до обличчя медову віть і пив її чудовий аромат. (Валерій Шевчук)
У світлиці Задерачиної хати лежали мертві. Василько, довгий, рукатий, наче зламана віть, – на лавці. Іпат Петрович, бородатий, щупленький – дитина в порівнянні з Васильком – на ліжку. (Микита Чернявський)

збірн. Віття. Приклади

перен. Напрямок, галузь, сфера діяльності. Приклади

Так пізнавала Марійка благу віть євангельську й простодушно її приймала до серденька: як же не вірити, коли бабуся кажуть? (Н. Королева)
Віки єднаються міцніше, ніж це ми собі уявляємо. Невмируща віть творчості – це, безсумнівно, та найповніша реальність, що її ніщо не розломить, що над нею не владен і час! (О. Гончар)

перен. Лінія спорідненості. Приклади

Хто наші предки? .. Висока віть з пракореня слов'ян? Які були тут мови і наріччя? В яких садах співалось солов'ям? (Л. Костенко)

Техніка оброблення золотого дроту в ювелірному мистецтві. Приклади

Надзвичайної витонченості в обробці ювелірних прикрас досягали майстри, які володіли технікою віті. (з наук.-попул. літ.)

Техніка декорування на склі. Приклади

Прийом скляної віті, або венеційської філіграні, назвали за аналогією до техніки декорування ювелірних виробів. Краса таких виробів полягає в переплетенні білих ниток усередині дуже тонких стінок прозорої посудини. (з навч. літ.)

Війт. Приклади

– Ви гадаєте, що віта не найдемо, ми б з села на цілу околицю вітів настарчили, – не дарував Петро. – Та щось старший брат має на раді казати, – говорив війт. (В. Стефаник)

Відгалуження дерева, куща або трав'янистої рослини; гілки. Приклади

А над самою водою Верба похилилась; Аж по воді розіслала Зеленії віти. (Т. Шевченко)
Він [злий дух] пролітав понад долинами, де хвилювало золоте збіжжя, де рясні дерева клонили додолу важкі віти. (Леся Українка)
Земля холоне у пухкім снігу, І висне паморозь на вітах саду. (М. Зеров)
І зійшла цариця з трону, зірвала лаврову віту. (Остап Вишня)
Дівчина лежала нерухомо і дивилась широко розплющеними очима просто себе вгору і лише зрідка кліпала – з віт падала роса. (І. Багряний)
Голими вітами їжачаться дерева київських парків і скуляться під поривами холодного жовтневого вітру. (Б. Антоненко-Давидович)

Див. ві́ти.