ВІТРИТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ВІТРИ́ТИ рю́, ри́ш, недок., що, розм.

також без дод. Винюхувати щось у повітрі (перев. про тварин). Приклади

Морду підняв [ведмідь] догори, вітрить, суне звільна, обережно. (І. Франко)
Піднімаючи від часу до часу морду вгору, вітрила [собака] щось нюхом у повітрі і вила. (О. Кобилянська)
Івана швидко заховали в пивницю, а чорти заходять і почали вітрити. (А. Калин)
Голову задер [князь], ніби зазирав кудись далеко. Ніздрі роздувалися, як у звірюки, котра вітрить криваву поживу. (Б. Лепкий)

перен. Вивідувати щось. Приклади

В поліції рух неспокійний!.. се знайшли у шевця каламар І вітрять дух революційний. (І. Франко)
За себе [вона] не боялася ні хвилинки! .. Навпаки – чулася міцна, як ранена левиця, що боронить своє молоде... Вже вітрила слабі сторони нападу. Але не знала ще сили ворогів. (О. Назарук)

Провітрювати. Приклади

Прикріплений на щоглі великий шматок полотна певної форми (трикутний, прямокутний), за допомогою якого вітер рухає судно. Приклади

І попливе човен 3 широкими вітрилами. (Т. Шевченко)
Посідали на кораблик .. Осел веслує. Вовк рулює, а Лисичка вітрил пильнує. (І. Франко)
Вітрила горять на фрегатах, тікає турецький паша. (М. Нагнибіда)
Уже він напнув вітрило, і попутний вітер жене баркас далі. (А. Шиян)
Кудись пливли хмарок ясні вітрила. (В. Сосюра)
По воді пливе білий лебідь, задерши вгору свої широкі срібні крила, ніби вітрила. (І. Нечуй-Левицький)
Здається, сонце полощеться, наче вітрило на морі. (Є. Гуцало)

перен. Те, що визначає рух уперед, розвиток, поступ; рушійна сила. Приклади

Диплом – це вітрина, виставка, патент. Вітрило до човна, спущеного в житейське море. (Ю. Мушкетик)
Не вітрил потребує наша економіка нині й не бурхливих дискусій. Є проблема вмілого кермування, щоб наш човен не перекинувся, а таки виплив у те широке море, куди зійдуться всі повноводні ріки різних цивілізацій. (з газ.)

поет. Форма звертання до вітру (у 1 знач.). Приклади

Плаче Ярославна В Путивлі рано на валу: – Вітрило-вітре мій єдиний, Легкий, крилатий господине! (Т. Шевченко)
– Вітрило, вітроньку, вітрисько, В небеснім безкраї лети, На вояків не падай низько. (А. Малишко)

Елемент склепіння у вигляді вигнутої трикутної форми. Приклади

Вітрило заповнює простір між підпружними арками, що поєднують сусідні стовпи підкупольного квадрата. (з наук. літ.)
Нерідко мечеті в Туреччині мають трикутне вітрило як своєрідну інтерпретацію купола. (з наук.-попул. літ.)