ВІТРИ — ТЛУМАЧЕННЯ
ВІТРИ́ТИ рю́, ри́ш, недок., що, розм.
також без дод.
Винюхувати щось у повітрі (перев. про тварин).
Приклади
- Морду підняв [ведмідь] догори, вітрить, суне звільна, обережно. (І. Франко)
- Піднімаючи від часу до часу морду вгору, вітрила [собака] щось нюхом у повітрі і вила. (О. Кобилянська)
- Івана швидко заховали в пивницю, а чорти заходять і почали вітрити. (А. Калин)
- Голову задер [князь], ніби зазирав кудись далеко. Ніздрі роздувалися, як у звірюки, котра вітрить криваву поживу. (Б. Лепкий)
перен.
Вивідувати щось.
Приклади
- В поліції рух неспокійний!.. се знайшли у шевця каламар І вітрять дух революційний. (І. Франко)
- За себе [вона] не боялася ні хвилинки! .. Навпаки – чулася міцна, як ранена левиця, що боронить своє молоде... Вже вітрила слабі сторони нападу. Але не знала ще сили ворогів. (О. Назарук)
ВІТРИ́ЛО а, с.
Прикріплений на щоглі великий шматок полотна певної форми (трикутний, прямокутний), за допомогою якого вітер рухає судно.
Приклади
- І попливе човен 3 широкими вітрилами. (Т. Шевченко)
- Посідали на кораблик .. Осел веслує. Вовк рулює, а Лисичка вітрил пильнує. (І. Франко)
- Вітрила горять на фрегатах, тікає турецький паша. (М. Нагнибіда)
- Уже він напнув вітрило, і попутний вітер жене баркас далі. (А. Шиян)
- Кудись пливли хмарок ясні вітрила. (В. Сосюра)
- По воді пливе білий лебідь, задерши вгору свої широкі срібні крила, ніби вітрила. (І. Нечуй-Левицький)
- Здається, сонце полощеться, наче вітрило на морі. (Є. Гуцало)
перен.
Те, що визначає рух уперед, розвиток, поступ; рушійна сила.
Приклади
- Диплом – це вітрина, виставка, патент. Вітрило до човна, спущеного в житейське море. (Ю. Мушкетик)
- Не вітрил потребує наша економіка нині й не бурхливих дискусій. Є проблема вмілого кермування, щоб наш човен не перекинувся, а таки виплив у те широке море, куди зійдуться всі повноводні ріки різних цивілізацій. (з газ.)
поет.
Форма звертання до вітру (у 1 знач.).
Приклади
- Плаче Ярославна В Путивлі рано на валу: – Вітрило-вітре мій єдиний, Легкий, крилатий господине! (Т. Шевченко)
- – Вітрило, вітроньку, вітрисько, В небеснім безкраї лети, На вояків не падай низько. (А. Малишко)
ВІТРИ́ЛО а, с., архт.
Елемент склепіння у вигляді вигнутої трикутної форми.
Приклади
- Вітрило заповнює простір між підпружними арками, що поєднують сусідні стовпи підкупольного квадрата. (з наук. літ.)
- Нерідко мечеті в Туреччині мають трикутне вітрило як своєрідну інтерпретацію купола. (з наук.-попул. літ.)
ВІ́ТРИТИ рю, риш, недок., що, розм.
Провітрювати.
Приклади
- Кімнату вітрити не зашкодить. (з газ.)
ВІ́ТРІВ рова, рове.
Прикм. до ві́тер 1.
Приклади
- – Синоньку, – каже Мавра .. – В тобі дві душиці .. Одна біла, як пані, пишна та горда, що не кождого [кожного] хоче знати, а друга – вітрова, синку, землі не держиться, нічого не держиться. Блукає, хитається. (О. Кобилянська)
- Серед вітрового посвисту він почув сторонній, чужий звук. (О. Донченко)
- На повне серце пий земне життя широке, Гойдайся і пливи на вітровім крилі. (М. Рильський)
- Вітрових кроків на сходах вже не було чути – хтось наполохав вітер. (В. Коротич)
- – Перше гнав.., як вітрів батько, а тепер чого се почав приставати? (Марко Вовчок)
ВІ́ТЕР тру, ч.
Рух повітря відносно земної поверхні, викликаний нерівномірним розподілом атмосферного тиску і спрямований із зони високого тиску до зони низького.
Приклади
- Реве та стогне Дніпр широкий, Сердитий вітер завива. (Т. Шевченко)
- Вітер грайливо дмухав йому в сіре обличчя теплими хвилями. (П. Панч)
- Мають значний потенціал негативного впливу на енергетику, зв'язок, сільське господарство, транспорт, комунальне господарство та будівництво сильні вітри періодичністю раз на три роки і тривалістю до двох діб. (з наук. літ.)
- Ураганні вітри з дощем і градом були на Тернопільщині, Львівщині, Івано-Франківщині, Миколаївщині та Одещині. (із журн.)
- Тривожно берег дивиться услід, Вітри стають на диби, наче коні, І на далекім обрії мій світ Схвильовано простягує долоні. (І. Гнатюк)
- Каторжники. Ті, що про них потім будуть розповідати легенди й співати тягучі, понурі пісні, такі тягучі, як забайкальські вітри узимку.... (І. Багряний)
перен.
Відомості, новини звідки-небудь.
Приклади
- То кваплю я весну. То сонця жду, то вітру з України виглядаю (сьогодні вранці снився брат Іван). (В. Стус)
у знач. присл. ві́тром.
Дуже швидко.
Приклади
- Дід підтяг штани й вітром – до воза. (С. Васильченко)
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.