ВІРУЮЧИМ — ТЛУМАЧЕННЯ

ВІ́РУЮЧИЙ а, е.

Який вірує в кого-, що-небудь. Приклади
  • Свято відбувається в найбільшім супокої, на який здатна розварена південним сонцем віруюча людина. (Іван Ле)
  • Як істинно віруюча людина, вона .. збагнула, що Він почув її молитву і не оставить її прохання. (М. Стельмах)
у знач. ім. ві́руючий, чого, ч.; ві́руюча, чої, ж. Людина, яка вірує в Бога; вірник, вірниця. Приклади
  • Ми дякуємо Богові безперестанку, що, прийнявши почуте від нас Слово Боже, прийняли ви не як слово людське, але як правдиво то є Слово Боже, що й діє в вас, віруючих. (Біблія. Пер. І. Огієнка)
  • Віруючих було більш і, зібравшись цілою низкою, пішли вони дивитися на чудо, що з'явилося на замчищі. (Панас Мирний)
  • Лише в 1991 році Свято-Преображенську церкву Великих Сорочинців повернули віруючим. (з газ.)
  • Місце паломництва віруючих.
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.