ВІРНИК — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ВІ́РНИК а, ч.

Довірена особа когось. Приклади

Катруся змовилася з вірником багатого буковинського купця. (Н. Кобринська)
Гетьман мовчав. Всі його вірники не спускали з нього очей. Як же він за останні місяці подався! (Б. Лепкий)
Двері .. виходили на широке дворище храмове, куди сходились жерці, слуги Святовидові – старші вірники. (Н. Королева)
Спокійний місяць, такий, як і він, сільський мандрівець, приятель його дитинства й вірник юнацьких мрій, втишив йому те злісне почуття, що була навіяла вулиця. (В. Підмогильний)

Те саме, що віря́нин. Приклади

Бог помагає своїм вірникам. (Н. Королева)
– То й добре, сину мій, – спокійно сказав єпископ. – Не суть важливо, якою мовою розмовляємо з вірниками, важливо те, що мовиться нами. (С. Скляренко)
Кого більше серед вірників церкви? Зараз переважають прозахідні греко-католики. (з публіц. літ.)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.