ВІЗНИК — ТЛУМАЧЕННЯ

ВІЗНИ́К а́, ч.

Людина, яка править кінним екіпажем, найчастіше найманим; фурман. Приклади
  • Він [жандарм] казав візникові стати супроти війтової хати. (І. Франко)
  • Хлопець-візник, що служить у Садовських, приніс своїй господині величезного букета. (Леся Українка)
  • Візник шалено поганяв коня.... (М. Рильський)
Найманий кінний екіпаж. Приклади
  • Стукають по бруку колеса візника. (О. Донченко)
  • Офіцери й директор гімназії їздили на візниках, а я ходив пішки. (Б. Антоненко-Давидович)

ВІЗНИКІ́В ко́ва, ко́ве.

Прикм. до візни́к. Приклади
  • Біла візникова кобила помітно кульгала. (М. Коцюбинський)

ВІЗНИ́КА и, ч., діал.

Візник (у 1 знач.). Приклади
  • Коні вороні, баскії. Правив візника плечастий, усатий. (Марко Вовчок)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.