ВІЗНИК — ТЛУМАЧЕННЯ
ВІЗНИ́К а́, ч.
Людина, яка править кінним екіпажем, найчастіше найманим; фурман.
Приклади
- Він [жандарм] казав візникові стати супроти війтової хати. (І. Франко)
- Хлопець-візник, що служить у Садовських, приніс своїй господині величезного букета. (Леся Українка)
- Візник шалено поганяв коня.... (М. Рильський)
Найманий кінний екіпаж.
Приклади
- Стукають по бруку колеса візника. (О. Донченко)
- Офіцери й директор гімназії їздили на візниках, а я ходив пішки. (Б. Антоненко-Давидович)
ВІЗНИКІ́В ко́ва, ко́ве.
ВІЗНИ́КА и, ч., діал.
Візник (у 1 знач.).
Приклади
- Коні вороні, баскії. Правив візника плечастий, усатий. (Марко Вовчок)
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.