ВІЗНИК

візни́к людина, яка править кіньми звичайно у найманій підводі, найманому екіпажі

візни́ка (діал) візник (у 1 знач.).

ку́чер те саме, що візни́к 1.

пого́нич те саме, що візни́к 1.

фі́рман візник (у 1 знач.).

хурщи́к (розм.) те саме, що візни́к.

Цифрові лексикографічні системи української мови

візничий

звожчик (д.)

машталір

погонич

фурман

фірман

хурман

хурщик

їздовий (як ім.)

Словник синонімів Караванського

візник вантажний

балагу́ла (на балагулі)

биндюжник

Словник синонімів Караванського

візник

кучер

машталір

поганяйло

погонич

фірман

хурман

Словник синонімів Караванського

візник

погонич

конюх

кучер

машталір

поганяйло

їздовий (як ім.)

Словник синонімів Караванського

візник

гурман

кучер

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

візник

дрожкар

дрога́ль

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

візник

кучер

машталір

погонич

фурман

фірман

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

візник

підвізник

возій

фурман

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

візник

таксі

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

візник

фірман

кучер

фурман

шофер

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

візник

фурман

возій

кучер

фірман

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

візник

ямшик

возій

погонич

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

візник

кучер

погонич

Мова – не калька: словник української мови