ВІДЩЕПЕНЕЦЬ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ВІДЩЕПЕ́НЕЦЬ нця, ч.

Той, хто відірвався, відколовся від певного суспільного середовища або відкинутий середовищем; відщепок (у 2 знач.). Приклади

[Наталя:] Намалюй нещадними сатиричними фарбами пики одщепенців суспільства, яких життя викидає на смітник історії. (І. Микитенко)
– Ну що той старцюга міг їм пропонувати? – обурюється раптом Ангеліна Микитівна. – Типовий відщепенець, мабуть, заскнів у самотності. (О. Гончар)
Цареві не корився, хоч той наказав катувати Аввакума, щоб навернути відщепенця на свій шлях. (Г. Усач)
Чіпка виростає як відщепенець навколишнього оточення, зганьблене дитя “незаконного шлюбу”. (з наук. літ.)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.