ВІДЩЕПЕНЕЦЬ — СЛОВОВЖИВАННЯ
ЗМІСТ
ренегат
Правильніше:
відступник; відщепенець
Мова – не калька: словник української мови
відщепенець
Правильніше:
відступник
Мова – не калька: словник української мови
Відступник, відступця і відщепенець
Замініть скалькований іменник відщепенець на: відступник, відступця.
| НЕПРАВИЛЬНО | ПРАВИЛЬНО |
|---|---|
| Герой роману Чіпка виріс як відщепенець тодішнього суспільства. | Герой роману Чіпка виріс як відступник тодішнього суспільства. |
Як назвати людину, що зреклася своїх поглядів, ідеалів, політичних чи релігійних переконань?
Таким словом у нас чомусь стала калька з російської мови відщепенець, яка не тільки швидко поширилася в сучасній публіцистиці, а навіть потрапила на перше місце в словники. Між тим не було жодної потреби творити її, бо є свої питомі відповідники, що точно передають це поняття: відступник («Їм, старим аксакалам, відомо, як росіянку водив до себе... відступник Саїд» – Іван Ле; «Відступника не прийме церква вдруге» – Леся Українка), а також перевертень, зрадник тощо.
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
Відщепенець, відступник, відступця
Слово відщепенець, не дуже вдало перекладене з російського отщепенец у творі О. Пушкіна («Хто не вважає їх за відщепенців роду людського?»), не тільки швидко поширилося в сучасній публіцистиці й подекуди в художній літературі, а навіть попало, на жаль, на перше місце в наші словники, відсунувши в них на друге — давнє українське слово відступник.
Російське слово отщепенец, яке має корінь щеп, спільний із російськими словами щепа, щепка (по-українському — тріска), означає людину, що відкололась від певного суспільного або ідейного гурту людей, мов тріска від цілого дерева.
В українській мові є теж слова з коренем щеп — щепа (по-російському прививок), щеплення (прививка — в садівничому й медичному значенні), а тому українець, що не знає гаразд російської мови, сприймає слово відщепенець як людину, що чи то обминає щеплення, чи походить від нього.
Нема ніякої потреби творити нове слово, невдало перенісши його з російської мови в українську, коли є українські слова, що точно передають потрібне поняття: відступник («Май на увазі: відступникам немає вороття». — Леся Українка), відступця (Словник Б. Грінченка).
Слід завважити, що слова відщепенець ми не знайдемо ні в словнику нашої класики, ні в живій народній мові, ні в словниках Б. Грінченка й за редакцією А. Кримського; воно — явне непорозуміння, що випадково потрапило в наші періодичні й неперіодичні видання, часом збиваючи з пантелику масового читача.
Російське слово отщепенец, яке має корінь щеп, спільний із російськими словами щепа, щепка (по-українському — тріска), означає людину, що відкололась від певного суспільного або ідейного гурту людей, мов тріска від цілого дерева.
В українській мові є теж слова з коренем щеп — щепа (по-російському прививок), щеплення (прививка — в садівничому й медичному значенні), а тому українець, що не знає гаразд російської мови, сприймає слово відщепенець як людину, що чи то обминає щеплення, чи походить від нього.
Нема ніякої потреби творити нове слово, невдало перенісши його з російської мови в українську, коли є українські слова, що точно передають потрібне поняття: відступник («Май на увазі: відступникам немає вороття». — Леся Українка), відступця (Словник Б. Грінченка).
Слід завважити, що слова відщепенець ми не знайдемо ні в словнику нашої класики, ні в живій народній мові, ні в словниках Б. Грінченка й за редакцією А. Кримського; воно — явне непорозуміння, що випадково потрапило в наші періодичні й неперіодичні видання, часом збиваючи з пантелику масового читача.
відщепенець
Правильніше:
відступник
Словник-антисуржик.
Відщепенець
Правильніше:
Відступник