ВІДТУЛЯТИ — ТЛУМАЧЕННЯ

ВІДТУЛЯ́ТИ я́ю, я́єш, недок., ВІДТУЛИ́ТИ, улю́, у́лиш, док., що.

Звільняти щось від того, що його закриває, робить невидимим; відкривати. Приклади
  • Молочна ріка хмар поволі відпливла набік, відтуляючи інші верхів'я і розшарпаний ланцюг височенних гір. (П. Загребельний)
  • На зморщеному чолі невільника виступив білий пруг давньої близни [рубця]. Волосся звісилось додолу й відтулило розірване вухо. (Н. Королева)
  • Вії миттю злетіли вгору, одтуливши терпкі смоляні очі. (Григорій Тютюнник)
Знімати з поверхні чогось те, чим воно закрите, заслонене; відслоняти. Приклади
  • Стара хатина з білою стіною почала прояснятися в балці, ніби жартовлива [жартівлива] дитина помалісеньку [помалесеньку] одтуляла рукавом заслонене лице. (С. Васильченко)
  • Мотря затулила губи хустиною, але зараз їх одтулила. (І. Нечуй-Левицький)
  • Орися несміливо відтулила обличчя. (Б. Грінченко)
  • Юнга загасив ліхтар, і Яся одтулила ілюмінатор. У морі було темно. (М. Трублаїні)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.