ВІДСЛОНЯТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ВІДСЛОНЯ́ТИ я́ю, я́єш, ВІДСЛО́НЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВІДСЛОНИ́ТИ, оню́, о́ниш, док.

що. Відкривати що-небудь закрите, заслонене. Приклади

Його [Довбуша] довгим волоссям бавився вітер, відслонюючи високе чоло. (В. Гжицький)
Сива смушева шапка з'їхала йому на потилицю і одслонила його високе й широке чоло, чорний, побілений сивиною, як сріблом, волос. (І. Нечуй-Левицький)
О! даль яку він [вальс Шопена] срібну відслонив Мені в цей час вечірньої утоми. (М. Рильський)

що. Відсувати щось, відхиляти. Приклади

Підходить [Річард] до закритої статуї, бере за покривало, трохи одслоняє його. (Леся Українка)
Ось він відслоняє сукнинку й дивиться на Андрія: – Сидиш? – питає він суворо, сховавши в очах смішинку. (І. Багряний)
Останнім часом одна за одною з'являються книги, розвідки, буклети, комплекти листівок, які відслонюють нам габу невідомості та поступово прояснюють бурхливі й далекі високомистецькі XVII–XVIII століття. (з газ.)

кого. Відстороняти, відводити від кого-, чого-небудь. Приклади

Йому на дорозі стала мати. А Марійка теж була коло Романа, теж поривалася йти .. Роман відслонив матір своїми руками. (Б. Харчук)
Очевидно, про це подумав і Самсонов, бо в ту ж мить владним рухом відслонив Василя Івановича подалі від дверей. (Ю. Бедзик)

Робити відомим що-небудь приховане, таємне, невідоме. Приклади

Коли вірити авторові, то метою його праці було .. подати властиву причину еміграції і відслонити будучність, яка жде українську націю. (І. Франко)
Може, моя примха, дорогий читальнику, видасться тобі смішна й безрозумна, не осуджу я тебе: значить, писалися ці аркуші для іншого. Знай, сподіваюся я на того читця, кому відслонять вони щось сокровенне. (Валерій Шевчук)

що, перен. Розкривати (перев. про чиї-небудь думки, переживання). Приклади

Скільки тут [у тюремнім шпиталі] прогомоніло важких оповідань, що відслонювали не раз найглибші тайники людської душі. (І. Франко)
Відслонив я Вам також і мою думку на наше загальне житє [життя]. (В. Стефаник)
Одного разу привів мене один молодий розгарячений чоловік до того, що я відслонила перед цілим мені зовсім байдужим товариством мою душу аж до наготи. (О. Кобилянська)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.