ВІДМІЧАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ВІДМІЧА́ТИ а́ю, а́єш, рідко ВІДМІ́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДМІ́ТИТИ, і́чу, і́тиш, док.

що. Те саме, що відзнача́ти 1. Приклади

Це була пісня, підслухана, напевно, птахом Бескиду, та сама, якої ритм відмічували стрімкі, мов урвища, оклики й сміх під саме небо. (К. Гриневичева)
Старий добре знав, яке дерево не довго стоятиме. – Ось це відмічай, Улянко. Вірно кажу. (О. Донченко)
Петрусь сидить і уламком тиньку відмічає границю сонячної тіні, що йде від ґрат. (К. Гриб)
Здіймаючись на фоні одноманітного ландшафту, кургани ставали своєрідними орієнтирами, відмічали територію певних угруповань. (з наук. літ.)

кого, що і без прям. дод., розм. Те саме, що відзнача́ти 2. Приклади

Гриць навіть одмічує його як розумного чоловіка. (Панас Мирний)
По правді кажучи, слід відмітити, що Григорій Сидорович, стрівши невістку, злякався ще дужче, ніж колись за такої ж зустрічі з власною дружиною. (Ю. Яновський)

кого, що. Записувати, реєструвати кого-, що-небудь (про присутність, прибуття і т. ін.). Приклади

Секретар сільради .. щось відмічав у продподаткових списках. (А. Головко)
Іван поклав картку на місце, щоб табельниці її одмітили, потім зайшов у цех. (В. Кучер)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.