ВІДМІЧАТИ — СЛОВОВЖИВАННЯ
ЗМІСТ
Зазначати, зауважувати, святкувати, відзначати і відмічати
Перевірте вживання дієслова відмічати і в разі потреби замініть:
зазначати, зауважувати, вказувати — звертати увагу на щось; наголошувати, виділяти, підкреслювати (в публіцистичному, офіційно-діловому стилі);
святкувати — ювілей, іншу врочисту подію;
відзначати — виділяти когось чи щось похвалою, нагородою, знаком уваги;
помічати, бачити — зауважувати (у художньому стилі).
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| Автор відмічає, що дослідження ще не завершено. | Автор зазначає, що дослідження ще не завершено. |
| Ми відмічаємо день Києва. | Ми святкуємо день Києва. |
| Таких героїв треба відмічати медалями. | Таких героїв треба відзначати медалями. |
| Син почав відмічати, що батько сумний. | Син почав помічати, що батько сумний. |
АЛЕ:
відмічати — ставити мітку, позначку на чомусь; записувати, реєструвати кого-, що-небудь.
У журналі вчитель відмічає відсутніх учнів.
торжествено відмічати
Правильніше:
бучно вшановувати
Мова – не калька: словник української мови
відзначати – зазначати – відмічати
Мають спільне значення «виділяти позначкою; звертати увагу на щось; наголошувати, виділяти, підкреслювати». Належать до книжних стилістичних засобів вираження. Перші два дієслова активно використовують в офіційних документах, у звітах, доповідях і т. ін. Слід відзначити (зазначити). Відзначати (зазначати) на полях щоденника. Трапляється в канцелярських паперах і слово відмічати. Але вживання його є помилковим, оскільки це груба калька з російської.
Та й лексему відзначати в усному мовленні, в художній літературі варто замінювати синонімами помітити, побачити. Ось дві фрази: «Петро відзначив, що батько стривожений», «Ми відзначили, що відра неповні». А хіба не ліпше сказати: «Петро помітив, що батько стривожений», «Ми побачили, що відра неповні».
Однак тільки відзначати – 1. Виділяти когось чи щось похвалою, нагородою. Відзначати переможців, відзначати цінним подарунком. 2. Святкувати. Відзначати ювілей, іншу врочисту подію.
Та й лексему відзначати в усному мовленні, в художній літературі варто замінювати синонімами помітити, побачити. Ось дві фрази: «Петро відзначив, що батько стривожений», «Ми відзначили, що відра неповні». А хіба не ліпше сказати: «Петро помітив, що батько стривожений», «Ми побачили, що відра неповні».
Однак тільки відзначати – 1. Виділяти когось чи щось похвалою, нагородою. Відзначати переможців, відзначати цінним подарунком. 2. Святкувати. Відзначати ювілей, іншу врочисту подію.
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
Відмічати ювілей
Правильніше:
Відзначати ювілей