ВІДМОВЛЯТИ — ТЛУМАЧЕННЯ

ВІДМОВЛЯ́ТИ я́ю, я́єш, недок., ВІДМО́ВИТИ, влю, виш; мн. відмо́влять; док.

кому і без дод., з інфін. Давати відповідь про небажання або неможливість виконати прохання, наказ і т. ін. Приклади
  • Господь дає милість та славу, добра не відмовляє усім, хто в невинності ходить. (Біблія. Пер. І. Огієнка)
  • У першому ж селі, що зустрілось йому, він вирішив переночувати. Він постукав у кілька хат, і всюди йому одмовляли. (М. Івченко)
  • Карпо Нехльода нікому не відмовляв, а навпаки, обіцяв. (А. Шиян)
  • І хоч скільки припрошував дівчину піти з ним у танець – завжди відмовляла йому. (М. Стельмах)
  • Будьте ласкаві, не одмовте помогти в тій справі. (М. Коцюбинський)
  • Його делікатність заважає йому рішуче відмовити людям у своїх послугах. (Л. Смілянський)
Не погоджуватися одружитися з ким-небудь. Приклади
  • Згодом найстарша, Стелла, віддалася за сусіднього .. парубка заможного.., а наймолодша, Лаура, всім рішуче відмовляла; жоден з тих, хто сватався, не до серця їй був. (з переказу)
Говорити у відповідь; відповідати. Приклади
  • Лицар стиха одмовляє: “Я, мій друже, закохався”. (Леся Українка)
  • – Помиримось, – відмовив Галай, розглядаючи знівечений чобіт. (В. Підмогильний)
  • Нарешті Юлдаш хоробро подивився на всіх і відмовив: – Я пішов би, але ж бай Мухамедов прожене мене тоді. (О. Донченко)
  • Дуби, дуби! Хоч ви душі промовте, Одмовте на несказаний порив! (М. Рильський)
кого, що і без прям. дод. Настійно переконувати когось не робити чого-небудь; відраджувати. Приклади
  • – Як ви мені, бабуню, на перешкоді станете – умру .. – І не гомоніть! Не одмовляйте! Змилуйтеся! (Марко Вовчок)
  • Тепер уже Франц не одмовляв мене від полювання в лісі, і я приносив кожен раз чи то зайця, чи пару вальдшнепів. (Л. Старицька-Черняхівська)
  • Густонька давно збиралася мене провідати, та я все відмовляла. (М. Руденко)
тільки 3 ос., перен. Переставати працювати, діяти внаслідок несправності, зіпсованості (про механізми). Приклади
  • Ще не бувало такого випадку, щоб Мирон коли-небудь довіз Чумака додому без пригод. То відмовить запалювання, то скати спустять, то ресора лусне. (Ю. Збанацький)
  • Мчить далі, мов на червоне світло грузовик [вантажівка], у якого вже давно відмовили гальма. (О. Чорногуз)
  • Одного разу Віктор Пилипенко бурив вибій. Раптом відмовило свердло. (з газ.)
перен. Переставати діяти, функціонувати або підкорятися волі (про частини людського організму). Приклади
  • За останній час йому вже відмовляли служити й ноги: вони тяглися за ним, як поперебивані. (П. Панч)
  • – Вона лягає на операцію... Я буду її провідувати... – Яку операцію? Чому ти нічого не кажеш? – В неї нефрит... відмовляють нирки.... (Ю. Винничук)
  • А потім батько вмер. Впав і вмер – на полі, просто серце відмовило, хоч воно ніколи перед тим не боліло в нього, а тоді відмовило. (В. Коротич)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.