ВІДЛУННЯ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ВІДЛУ́ННЯ я, с.

Відбиті звуки, що долинають здалека, з відстані; луна. Приклади

І чути – лине дзвін підків. Відлуння бою, пісню дальню. (П. Усенко)
За далеким лісом ударив грім. Над сонними хащами покотилося відлуння. (Ю. Бедзик)
Урочистими співами [щедрівники] так розгойдали село, що воно й досі не вгамувалося, плеще тихим відлунням щедрівок. (І. Цюпа)

перен. Відгомін якоїсь події, слави серед людей; відгук. Приклади

Відлуння слави і неслави Він [поет] чув у звуках кобзарів. (М. Рильський)
Відлунням стародавніх часів є звичай православних віруючих тримати вдома “незгасні” лампади. (з наук.-попул. літ.)

Відгомін, вияв якихось почуттів, думок і т. ін. Приклади

Намагався [Гриць] спіймати відлуння попередніх роздумів про суть радості. (О. Бердник)

Відображення чого-небудь у чомусь. Приклади

Відлунням стародавнього хреста у колі, що символізував земний і небесний вогонь, є німб із хрестом навколо голови. (з наук.-попул. літ.)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.