ВІДЛУННЯ

відлу́ння невиразний слід, неясна вказівка на щось; розмови, перекази про давні події

ві́дголос (рідше.)

ві́дгомін невиразний слід, неясна вказівка на щось; відбиття чого-небудь.

ві́дгук те, у чому виявляються сліди впливу чого-небудь; відбиття, наслідок чого-небудь.

Цифрові лексикографічні системи української мови

відлу́ння (поет.) відбиття звуку від віддалених предметів, що сприймається як повторення первинного звуку

ви́ляск

ві́дголос (рідше)

ві́дгомін

ві́дгу́л (рідше)

ві́дгук

ві́дзвук

відлу́нок

луна́

руна́ (діал.)

Цифрові лексикографічні системи української мови

виляски (мн.)

відголос

відгомін

відгроми (не лише грому)

відгук

відзвук

відлунок

відляск

луна

Словник синонімів Караванського

відлуння у громаді

реакція

Словник синонімів Караванського

відлуння

відгомін, відголос

Мова – не калька: словник української мови

відлуння

відголос

виляск

виляски (мн.)

від-

відбиття

відгомін

відгроми (грому)

відгук

відлунок

луна

Словник синонімів Караванського

відлуння

відляск

виляски (мн.)

ві́длясок

відлунок

луна

Словник синонімів Караванського

відлуння

луна

виляски

відголос

відгомін

відгук

відлунок

відляск

резонанс

Словник синонімів Караванського

відлуння

ехо

відзиватися

відлунок

гомін

луна

резонанс

ремінісценція

руна

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

відлуння

ехо, луна

відгомін

відгук

відзвук

відлунок

Мова – не калька: словник української мови

відлуння

резонанс

відгук

відзвук

відгомін, відголос

Мова – не калька: словник української мови