ВІДКИДАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ

ВІДКИДА́ТИ а́ю, а́єш, недок., ВІДКИ́НУТИ, ну, неш, док.

кого, що. Кидати вбік адо назад від кого-, чого-небудь. Приклади
  • Голоси все ближче. Вже чутно, як гейкають люди, як одкидають землю позад себе копита. (М. Коцюбинський)
  • Я синій сніг од хати відкидав. (П. Тичина)
  • Катря стояла, дивилася .. Як ірвоне з себе коралі дорогі – геть одкинула. (Марко Вовчок)
  • Мар'ян, стомившись, відкинув мотику вбік. (С. Чорнобривець)
  • Коли відчиниш двері на палубу, б'є [вітер] в обличчя, відкидає тебе назад. (О. Гончар)
Різким рухом відштовхувати когось. Приклади
  • [Микита:] Я питаю тебе: де я був? Де я був? (Знов ухопив його за груди). [Семен:] Та відчепись ти від мене! (Відкида його). (М. Кропивницький)
  • Поїзд рушає, жінки і чоловіки чіпляються його [за нього], поліція і жандарми відкидають їх, як грушки. (В. Стефаник)
  • Ярема простяг свою руку і, мов опуку, одкинув Христю набік. (Г. Епік)
що. Відводити геть, піднімати вгору або опускати вниз що-небудь, прикріплене з того або іншого боку. Приклади
  • Фросина Данилівна мчить в коридор, відкидає засув, повертає ключ і тягне двері до себе. (А. Хижняк)
  • Коли Роман увійшов до хати, господар мовчки підвівся з стільця, відкинув ляду з присадкуватої скрині. (М. Стельмах)
Відхиляти вільний кінець, край чого-небудь (фіранки, ковдри і т. ін.). Приклади
  • Він .. підходить до вікна, відкидає тафтову фіранку і бачить досвітню засніжену землю. (М. Стельмах)
  • Вона зітхнула і одкинула полу. (Панас Мирний)
Приймати, відгортати волосся. Приклади
  • Раз у раз вона шляхетно, зручно одкидала русяві волосинки, що грайливо спадали їй на скроню. (Олесь Досвітній)
  • Сотник відкинув свою чуприну назад і замислився. (М. Старицький)
Різким рухом відводити назад, убік (руку, ногу, голову); закидати. Приклади
  • Професорові зовсім погано. Він відкидає голову на спинку фотеля. (О. Донченко)
  • Вона перегнулась, одкинувши руки, щоб дати мені ранішній поцілунок. (М. Коцюбинський)
  • Сидить [Софія] в кутку канапи, одкинувши голову на спинку й заплющивши очі. (В. Винниченко)
кого, перен. Відстороняти, відчужувати кого-небудь від когось; відштовхувати. Приклади
  • Бог сильний і не відкидає нікого, Він міцний в силі серця. (Біблія. Пер. І. Огієнка)
  • Коли й мати його [сина] не благословить і відкине від себе, .. вона його не покине. (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • Ця проста й несподівана смерть [Фатьми] одкинула їх од Алі. (М. Коцюбинський)
що, перен. Рішуче відхиляти щось, не визнавати чогось, відмовлятися від чого-небудь. Приклади
  • Соломія .. з обуренням відкидала ті обвинувачення, розповідала всю свою історію, благала, мало не плакала. (М. Коцюбинський)
  • Але Максим ніколи не був слабодухом і навіть і в найтяжчі хвилини тюремних терпінь завжди відкидав саму думку про самогубство в тюрмі. (І. Багряний)
  • Доводиться відкинути, як нібито невід'ємну рису фольклору, і його анонімність. (М. Рильський)
кого. Не приймати чиюсь кандидатуру, не рекомендувати когось для виконання яких-небудь обов'язків. Приклади
  • Рекомендувати [Преображенського] ніхто не зважився й не міг, а Саїд особливо й не наполягав. Та відкидати важко – інженери були потрібні не одиницями. (Іван Ле)
  • Таня просто не уявляла, як він житиме, коли його одкинуть при відборі в райкомі. (О. Гончар)
що. Не брати до уваги; нехтувати. Приклади
  • Це не значить, що вона [культура] одкидає все надбане за часи панування інших класів. (В. Еллан-Блакитний)
  • Оля відкидала всі поголоски. (Л. Юхвід)
  • Який учитель вона! Як уміє відсіювати, відкидати все, що в буднях накипіло, і злобу гасити, і кривди зм'якшувати. (О. Гончар)
кого, що. Атакуючи, примушувати відходити, відступати. Приклади
  • Штиками відкинули німця за річку!... (І. Нехода)
Уражаючи, повертати назад. Приклади
  • Кулеметний вогонь з одинадцятого дзоту знову й знову відкидав її [піхоту] назад. (В. Кучер)
що, перен. Перемагати, долати (почуття, сон і т. ін.). Приклади
  • Радісно своїх бачити! – заторохтів Проценко по-своєму, одкидаючи геть свою пиху і свій звичай згорда держатися. (Панас Мирний)
  • Відкидаючи сон, я виходжу назустріч вітрам, щоб назавжди у серце узяти робочу хвилину. (М. Упеник)
  • Одкиньте страх і не робійте [лякайтесь], Прийшлось сказать Енею: пас. (І. Котляревський)
  • А той спокійно позира .. Мовляв, забудь, відкинь свій гнів і поступись одразу. (П. Дорошко)
що. Перекладати в що-небудь (на сито, друшляк і т. ін.) для стікання рідини. Приклади
  • Промиті гриби варять до готовності, відкидають на сито, .. а відвар проціджують. (з наук.-попул. літ.)
  • Вчасно відкинути сир виявилось для неї непростим завданням. (із журн.)
що, розм. Відраховувати, зменшувати на певну кількість. Приклади
  • Коли відкинути ті роки, в які мені не доводилося доторкатися до писання, то вийде .. менше [ніж 25]. (Панас Мирний)
  • Так, я виїжджаю звідси.., перший тиждень буду в Берні, другий тиждень в Цюріху (відкинувши по 12 годин дороги туди і звідти). (Леся Українка)
  • Отакої! Добра мені арифметика... Як од дванадцяти верстов одкинути п'ять, то виходить п'ятнадцять! (Остап Вишня)
що, перен. Відбивати (світло, звук і т. ін.). Приклади
  • Високі білі стіни, наче сніг, виблимували від сонячного проміння, відкидали його геть від себе через широкі улиці на гонкі тополі. (Панас Мирний)
  • Це було останнє досягнення оптичної техніки: освітлені промінням прожекторів дзеркала на трибуні відкидали вгору гігантський світловий силует, рельєфне зображення промовця. (В. Владко)
Давати, поширювати (тінь, відблиск і т. ін.). Приклади
  • Дуби раптом відкидають од себе на галявину, на берег і на річку довгі, примарні і ще розпливчасті тіні. (В. Козаченко)
  • Чигиринці стояли під стіною, їхні постаті відкидали довгасті тіні на стелю. (Ю. Хорунжий)

ВІДКИ́ДАТИ аю, аєш, док., що.

Відкинути за кілька або багато разів. Приклади
  • Артем уже відкидав землю з прямокутного виступу. (В. Владко)
  • Могилу Івана Івановича засипало снігом ледь не вщерть з оградкою .. – Треба б одкидати сніг, – кажу. (Григір Тютюнник)
Лежачи, безвладно відвести вбік ноги, руки, голову; розкинути. Приклади
  • Лежить, відкидавши ноги, як кулик після яйця. (Номис)
  • Пішов [Осел] собі на широку поляну .. і насеред луки кинувся на землю, ноги геть відкидав. (І. Франко)
  • Лежить козак на снігу, голову й руки одкидав. (А. Тесленко)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.