ВУТЛА — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ВУ́ТЛИЙ (рідше У́ТЛИЙ), а, е.

Який не є надійним знаряддям пересування (про човен і т. ін.); неміцний, благенький. Приклади

Крихітна їхня степова комуна нагадувала вутле суденце в розбурханому морі. (Ю. Яновський)
Вдвох на вутлому поромі Дін ми з ним перепливли. (Л. Первомайський)
Утлу шлюпку кидало з хвилі на хвилю, несамовито жбурляло в прірву. (В. Кучер)
Посуд був такий вутлий на вигляд, що до нього й пучкою страшно торкнутися. (Є. Гуцало)

Який має непривабливий вигляд; старий, потертий, убогий. Приклади

Під пахвою він тримав вутлий, засмальцьований парусиновий портфель. (І. Кириленко)
– За вівцями походити днину нелегко, а ще коли не дуже ситий і одежина на тобі утла. Звісно, батрацьке щастя.... (В. Гжицький)
Адже оті трухляві білі колони, що стоять біля ґанку, напевно було задумано, щоб якось поліпшити зовнішній вигляд вутлого особняка.... (М. Чабанівський)
– Млин вутлий, старий, подме вітер – скрипить. (Григорій Тютюнник)

розм. Якому чогось не вистачає; слабий, недорозвинутий. Приклади

[Полковник:] Що це ти, доню, сьогодня [сьогодні] якась вутла? [Марина:] Голова трохи болить. (М. Кропивницький)
Так без роси, на спеці у пустині І хиріє, і в'яне вутлий цвіт! (М. Старицький)
– Тут люди, бачиш, якісь вутлі, тонкошкірі. (О. Гончар)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.