ВУДКА — ТЛУМАЧЕННЯ

ВУ́ДКА и, ж. (мн. ву́дки́, ву́до́к).

Знаряддя для риболовлі, що звичайно складається з вудлища, волосіні й гачка. Приклади
  • Там, де Боровиця вливалась у Рось, сиділи над водою парубки й малі хлопці з вудками. (І. Нечуй-Левицький)
  • Коло неї [річки] кружляють рибалки з вудками й приманками. (І. Франко)
  • Вода шумить, вода гуде. На березі рибак На вудку дивиться і жде – Спокійно, сумно так. (М. Зеров)
  • Вудка туго зiгнулась, i волосня от-от розiрветься од метань хижака, що проковтнув разом з наживою гострий, смертельний гачок. (В. Сосюра)
  • Незабаром скінчиться навчання, і я знову матиму змогу ходити купатися на Ворсклу, ловити вудкою рибу. (Б. Антоненко-Давидович)
  • Лишень зрідка, нервово торкалися гачка вудки малі окунці. (У. Самчук)
  • – А ти будеш тут рибу ловити? – Попробую, – сказав Грицько тоном досвідченого рибалки, розмотуючи саморобну вудку. (А. Шиян)

вудок

Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови Видавництво "Перун", 2005
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.