ВОРОЖИТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ВОРОЖИ́ТИ ожу́, о́жиш, недок.

Вгадувати майбутнє чи минуле на картах, воску і т. ін.; пророкувати що-небудь. Приклади

Нехай не знайдеться між тобою такий, .. хто ворожить ворожбу, хто ворожить по хмарах, і хто ворожить по птахах, і хто чарівник, і хто чорнокнижник, і хто викликає духа померлого та духа віщого, і хто питає померлих. (Біблія. Пер. І. Огієнка)
Сей на руках знав ворожити, Кому знав скілько віку жити, Та не собі він був пророк. (І. Котляревський)
І ворожка ворожила, Пристріт замовляла, Талан-долю за три шаги З воску виливала. (Т. Шевченко)
Графові тієї ночі приснився страшний сон і він відразу ж після сніданку сів сам собі ворожити на картах. (О. Донченко)
І наперед не треба ворожити, І за минулим плакати не варт. (Л. Костенко)

Уживати слова, застосовувати прийоми, чародійна сила яких має вплив на людину, природу і т. ін.; чарувати. Приклади

Мабуть, ворожила [Мелашка] над нею або що-небудь таке зробила, що як з води витягла нашу Оксану?... (Г. Квітка-Основ'яненко)
Нам так треба ворожити над тим добрим зіллям, що виведе нас із безхліб'я! (М. Стельмах)
Бородань, підперезавшись, поправив намисто на грудях циганки: навчиш гадати, замовляти кров, ворожити, вишіптувати бешиху. (Є. Пашковський)

біля (коло) кого – чого, перен., жарт. Поратися біля кого-, чого-небудь. Приклади

Коней покрали, а нічліжники бачили, що такі-то коло тих коней ворожили. (Номис)
Мотор здригався від залізних конвульсій, штовхав уперед човна, чадив перегаром бензину й масла, Іван Миколайович щось там ворожив біля нього. (П. Загребельний)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.