ВОРКОТАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ВОРКОТА́ТИ очу́, о́чеш, ВОРКОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, недок.

Те саме, що воркува́ти 1. Приклади

Воркотала горлиця День і ніч, день і ніч. (з народної пісні)
За вікном діловито, заклопотано-любовно квокче квочка, часом вона нахиляє дзьоб до землі, кумедно воркоче – і до неї тоді скочуються жовтяві, з темними й срібними плямочками на крильцях грудочки. (В. Винниченко)
Воркотіли білі голуби на ґанку. (В. Кучер)

перен. Те саме, що воркува́ти 2. Приклади

Марія з чоловіком воркотить, розмовляє. (К. Гордієнко)
Майстер метався поміж нами, воркотів лагідненькі слова, показував кожному сам, як рубати, і роздавав з кишені прив'ялі, м'які листки подорожника. (Григір Тютюнник)
Божейко, ніби той голубочок, літав би та воркотав коло неї, милував та жалував. (Д. Міщенко)

Те саме, що муркота́ти 1. Приклади

перен. Виявляти своє незадоволення, гнів тощо приглушеною переривчастою мовою; бурчати. Приклади

– Вона коби лише на вулиці стояти та до всіх парубків зуби шкірити! – воркотів Максим. (Н. Кобринська)
Бігає професор по класі [класу] .. і воркоче щось під носом, а далі обертається до нас і кричить: – Додому! (І. Франко)
Лісовик, щось воркочучи, закурює люльку, сівши на заваленому дереві. (Леся Українка)

перен. Утворювати одноманітний приглушений звук – рокіт (про воду, машину і т. ін.). Приклади

Чується подих тропічної тьмяної, п'яної ночі, Голос гарячих звірів і пахощі квітів звіриних, Шум океану, луною котрого ця річка воркоче. (М. Рильський)
Ревнула [машина] кілька разів і притихла. Стояла, тихо воркочучи. (І. Багряний)
На дні під снігом воркотіла вода. (Іван Ле)
Десь далеко воркотав трактор. (Є. Кравченко)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.