ВОРКУВАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ

ВОРКУВА́ТИ у́ю, у́єш, недок.

Видавати своєрідні переливчасті звуки (про голубів, горлиць і т. ін.). Приклади
  • Щебече зяблича сім'я, І сиза горлиця воркує. (Я. Щоголів)
  • На карнизах та ринвах метушаться голуби й, надуваючи шиї, голосно воркують, набігаючи грудьми на голубок. (В. Винниченко)
  • В гущині воркує голубка, лящить соловей. (К. Гордієнко)
  • Чого серце, як голубка, день і ніч воркує. (Т. Шевченко)
перен. Ніжно розмовляти з ким-небудь. Приклади
  • Так було тихо, та гарно, та любо, як у віночку, в цiй хатинi, в цьому гнiздечку, де вона вдвох iз Зiньком воркувала!... (Б. Грінченко)
  • [Сербин:] Буде вже нам безпечно, як голубки, воркувати. (С. Васильченко)
  • Соломія гладить Катрю по голові, розкутує хустку, тихо воркує: – Не плач, доню. (В. Кучер)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.