ВОЛИНЦІВ — ТЛУМАЧЕННЯ

волинець

Див. волинці.
Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови Видавництво "Перун", 2005

ВОЛИ́НЦІ ів, мн. (одн. воли́нець, нця, ч.)

Те саме, що волиня́ни 2. Приклади
  • Чи був автор “Слова” киянином, чернігівцем, галичанином або волинцем, чи походив з княжого або дружинно-боярського середовища, його натхненна поема – це вершина елітарної рицарської поезії, екзамен власне руської словесності на художню зрілість. І складений він був на “відмінно”. (з наук. літ.)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.