ВОЛИНЯНИ — ТЛУМАЧЕННЯ

ВОЛИНЯ́НИ я́н, мн. (одн. волиня́нин, а, ч.; волиня́нка, и, ж.).

Давнє східнослов'янське плем'я, яке жило у верхів'ях Західного Бугу й правих приток верхньої Прип'яті. Приклади
  • У верхів'ях Західного Бугу і правих приток верхньої течії Прип'яті до утворення давньоруської держави жили дуліби, або волиняни (вони ж бужани). (з наук. літ.)
  • Волиняни – це пізніша назва дулібів, які згадуються у VI–VII ст. у зв'язку з аварськими завоюваннями. (з наук. літ.)
Жителі Волині або ті, що родом із Волині. Приклади
  • Тепер Мстиславу Романовичу потрібно було думати не про те, як допомогти галичанам, волинянам та половцям, а як урятувати своїх киян та чернігівців. (В. Малик)
  • Нашу мову збагачували степовики-корифеї, волинянка (чи поліщучка) Леся Українка, галичанин Франко, покутянин Стефаник, буковинець Федькович, слобожанин Хоткевич і багато інших. (із журн.)
  • Волиняни – це поміркованість, доброта й душевність. (з газ.)

ВОЛИНЯ́НИН

Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.