ВОЛАЮЧА — ТЛУМАЧЕННЯ

ВОЛА́ЮЧИЙ а, е.

Який волає, голосно кричить. Приклади
  • Була вже пізня ніч, коли вони почули з темряви моря чийсь голос, волаючий, зірваний, захриплий від крику: – Ей, люди, люди! На поміч! (О. Гончар)
  • Здалека чути було гомін численного натовпу, тупіт коней, іржання, стукіт і тривожні, волаючі звуки надтріснутого дзвона, що сповіщав про якесь нещастя. (М. Старицький)
  • У перемозі пульсує кров, пролита за Україну протягом нашої історії, торжествує волаюча правда наших геніїв. (Д. Павличко)
перен. Який звертається до кого-, чого-небудь, кличе когось, щось. Приклади
  • Виразна тінь біди і скорботи перебігла лицем Станіслава після випитого .. Я зрозумів, що причина була в нагадуванні йому про волаючі до неба гріхи. (Ю. Андрухович)
перен. З яким не можна миритися; неприпустимий. Приклади
  • Тільки на пізнішій стадії приватизації, і це відкрито визнається урядами, у деяких найбільш волаючих випадках вживалися належні заходи. (з наук. літ.)
  • Газета “День” публікувала інформацію про волаючі факти корупції, беззаконня й самодурства місцевих чиновників. (з газ.)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.