ВОЛАЮЧА — ФРАЗЕОЛОГІЯ
го́лос (глас) вола́ючого (вопію́щого) в пусте́лі (в пусти́ні), книжн.
Даремні думки, поклики, що залишаються без відповіді, без уваги.
Приклади
- — Вночі ворота Лаври не гостинні, даремно тут і возвишати глас. Глас вопіющого в пустині, напевно, був чутніший, як у нас (Л. Костенко)
- Я в розпачі кричу: Свисток, усе царство за свисток!. .Але і цей мій розпачливий поклик зостається гласом вопіющого в пустелі… (І. Драч)
- Усього два десятиліття тому голоси прихильників еруптивних процесів на планетах були, так би мовити, голосом волаючого в пустелі (З журналу)
Голос волаючого у пустелі.
Вислів зустрічається в Старому Заповіті (Ісайя, 40, 3) і Євангелії (Матв., 3, 3).
Вживається у значенні: марний заклик, залишений без уваги й без відповіді, а також одинокий виступ, ніким не підтриманий. Приклади
Вживається у значенні: марний заклик, залишений без уваги й без відповіді, а також одинокий виступ, ніким не підтриманий. Приклади
- Скрізь по цих губерніях перевага була на боці поміщиків, а виборчий голос крестьян справді буде тим «гласом вопіющого в пустині», якого, мабуть, не почують в третій Державній Думі. (С. Петлюра, Про новий виборчий закон)
-
Джонатан:
Послухай же тепер! Нехай мій голос
волаючим не буде у пустині.
Кажу тобі, волаю і благаю:
скорися, Річарде!
(Леся Українка, У пущі) - Вона (Л. Костенко) спробувала було догукатися до совісті своїх колег, нагадавши їм, як чинили в аналогічних ситуаціях справжні письменники-гуманісти В. Короленко, Е. Золя… Але то був саме той «голос», який називають «волаючим у пустелі». (А. Шевченко, Переднє слово до книжки І. Світличного «Жити без чернеток»)
Словник фразеологізмів з походженням, тлумаченням та прикладами вживання
Дивіться також