ВНУЧА — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ВНУЧА́ (ОНУЧА́, рідко УНУЧА́), а́ти, с.

Зменш. до внук і вну́ка. Приклади

Сидить Неначе й досі сивий дід Коло хатиночки і бавить Хорошеє та кучеряве Своє маленькеє внуча. (Т. Шевченко)
І підростуть малі внучата На вольні, радісні жнива. (А. Малишко)
Може ж, колись із внуками прийде син, і старий пригорне внучат, і вони його полюблять. (О. Гончар)
Радіє баба, як дитина, Що вже пішло внуча метке. (М. Вінграновський)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.