ВНУКА — ТЛУМАЧЕННЯ

ВНУ́КА (ОНУ́КА, рідко УНУ́КА), и, ж.

Дочка сина або дочки. Приклади
  • Оце тобі, татку, за твою науку: сядь собі у запічку, колиши унуку. (Номис)
  • Втішно підтанцьовувала мала, з жовтими кісками онука і співала, ніби комар увечері, тоненько.... (К. Гриневичева)
  • Таміла, онука Ганни Денисівни Кошової, їде .. із Білоцерківського сільськогосподарського технікуму до бабусі в гості. (Остап Вишня)
  • Як же зятя не спитать, Як живе дочка і внука. (Л. Забашта)
  • Що ж діяти, онуко?. А ти хіба, коли б ходить уміла, В біді такій сей подвиг не вчинила? (П. Воронько)
  • Діти у мене добрі. Вдалися й онуки. Молодша онука – Маринка. Цю виховуємо колективно. (з газ.)

ВНУК (ОНУ́К, рідко УНУ́К), а, ч.

Син сина або дочки. Приклади
  • Стара Кайдашиха дуже любила свого онука. (І. Нечуй-Левицький)
  • Щосереди стара старчиха лазить одвідувати свого онука. (В. Винниченко)
  • На призьбі дід старий – Як сон. Кошлатить йому брови внук. (П. Тичина)
  • Лишився біль, гіркий і гострий, не так за себе, як за внуків. (В. Барка)
тільки мн. Діти сина або дочки. Приклади
  • В неділю пополудні приходили до баби всі невістки з внуками. (В. Стефаник)
  • В Мефодія виховуються онуки – діти померлої доньки. (Ю. Яновський)
  • Хочу ростити дітей – багато, щоб було весело. І навіть хочу діждатися внуків... Я за таке торжество життя. (Є. Доломан)
  • Сини не виростуть. Виростуть дочки, вони народять онуків. (Ю. Мушкетик)
  • Її діти й онуки сновигали, мов сонні мухи, робота валилася з рук. (Ю. Винничук)
перев. мн. Те саме, що наща́док 2. Приклади
  • Співучую долю Вподобав ти [М. Лисенко] нам, – На втіху сучасну, На спомин унукам, На славу дідам. (Л. Глібов)
  • [Яненко:] І кожному воздасться по ділам, Розсудять нас прийдешні внуки. (Л. Старицька-Черняхівська)
  • І років через сто на цвинтар прийде внук, Де грішні кості їх в одну копицю сперли. (М. Зеров)
  • [Марко:] То ж то вона [земля] ще в ранах, а загоїмо їх, то стане ще кращою. І житимуть наші унуки та правнуки блаженно. (З. Мороз)

ВНУ́КІВ (ОНУ́КІВ, рідко УНУ́КІВ), ова, ове.

Належний внукові. Приклади
  • Мати помалу загинає до крихітної рожевої долоньки малюсінькі пальчики, починаючи з мізинця .. Дійшовши до великого пальця, мати раптом надає своєму голосові штучно-сварливого тону.., злегка витягаючи онуків пальчик. (Б. Антоненко-Давидович)
  • – Чи не зурочено тебе? – заклопотано озвалася баба Оришка, мацаючи долонею онукове чоло. (О. Бердник)
  • Вся рука розпухла. Бабуся Шура лікує його травами, але внукова рука стає все чорніша. (з газ.)
Стос. до внука. Приклади
  • Старий король Гвільєльмо, не чувши нічого про внукове кохання і не догадуючись, чому од нього вимагають такої обітниці, охоче здався на цареве прохання і на ознаку того послав йому свою рукавицю. (М. Лукаш, пер. з тв. Д. Боккаччо)
  • Дідусь був мудрим чоловіком. Він хотів уникнути аномальних нахилів у внуковому вихованні. Відвів малого в перукарню й попросив обтяти золоті кучерики. (з газ.)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.