ВИТІВНИК — ТЛУМАЧЕННЯ
ВИТІВНИ́К а́, ч.
Людина, схильна до витівок; вигадник.
Приклади
- Колись .. юнак славився як кращий механік, а серед молоді – неперевершений витівник. (Я. Гримайло)
- Жартуни та витівники, найвірніші наші друзі, надовго вони тепер помандрують по чужих стежках, зникнуть для нас на все літо, загубляться у безвісті хуторів.... (О. Гончар)
Людина, родом занять якої було розважання публіки різними витівками, трюками, фокусами і т. ін.
Приклади
- Кілька разів під час обіду до палати заходили карлики-блазні й витівники, що розважали гостей всілякими жартами, робили дивні вправи, поглинали вогонь. (С. Скляренко)
Те саме, що масови́к 2.
Приклади
- У камері виділявся рухливістю й балакучістю молодий чоловік Рум'янцев, що донедавна працював витівником у місцевому робітничому клубі. (Б. Антоненко-Давидович)
- Молодих запрошують до хати, у якій вступає в свої права весільний староста – розпорядник весілля, масовик-витівник. (із журн.)
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.