ВИТІВНИК

витівни́к людина, що робить витівки, схильна до витівок

фо́кусник (перен., розм.) той, хто вдається до незвичайних дій, вивертів, хитрощів.

фігля́р (розм.) пустун, витівник.

химе́рник (розм.) людина, схильна до витіво́к; витівник, штукар.

штука́р (розм.) те саме, що фігля́р 1.

вигадник

мартопляс (з.)

химерник

штукар

Словник синонімів Караванського

капосник (сил.)

пустун

шкода

Словник синонімів Караванського

фігляр

пустун

Словник синонімів Караванського

фіґляр

пустун

Словник синонімів Караванського

вигадник

вигадько

забіяка

привідця

штукар

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

затійник

вигадник

Мова – не калька: словник української мови

химерник

Мова – не калька: словник української мови