ВИТЯЗЬ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ВИ́ТЯЗЬ я, ч., поет.

Хоробрий воїн, герой, богатир. Приклади

Бились витязі аж три цілих дні. (П. Грабовський)
[Анна:] Під Вишгородом я На лебедів уранці полювала. Аж гульк, дивлюсь, із лісової мли Ватага суне витязів удалих З богатирем прегарним на чолі. (І. Кочерга)
Ми розглядаємо отой камінь скелястий, на якім викарбувано по міді, що тут загинув у бою з печенігами славний витязь Святослав. (О. Гончар)
Наш рідний Севастополь! Над тобою нависли знову тучі у горах, і ти, мов витязь, вирушив до бою, перепинивши ворогові шлях. (І. Гончаренко)

перен. Людина, яка відзначається небуденними, героїчними ділами. Приклади

Він [Шота Руставелі] сам був могутнім витязем, бо не злякався двобою із своїм жорстоким часом. (з публіц. літ.)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.