ВИТЯЗЬ — ЕТИМОЛОГІЯ
ви́тязь
псл. *vitędzь;
запозичення з германських мов;
дісл. víkingr «вікінг», дангл. viking «тс.» загальноприйнятої етимології не має;
пов’язується з днн. wîk «житло», з ісл. vík «бухта», víg «битва», víking «подорож додому»;
псл. t замість очікуваного с відповідно до герм. k пояснюється як результат дисиміляції, dz замість g – з форми множини vitędzi;
спроби пов’язати з псл. *vitь «здобич» (Holub–Kop. 418; Brückner 659, ZfSlPh 6, 64–65) видаються непереконливими;
р. ви́тязь, бр. ві́цязь, др. витязь, п. ст. witez, ч. vítěz, слц. víťaz, вл. wićaz «герой; селянин-орендар», болг. витя́з, м. витез, схв. вȕтēз, слн. vítez, стсл. витѧзь;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ві́цязь | білоруська |
витя́з | болгарська |
wićaz «герой; селянин-орендар» | верхньолужицька |
k | германські |
viking «тс.» | давньоанглійська |
víkingr «вікінг» | давньоісландська |
wîk «житло» | давньонижньонімецька |
витязь | давньоруська |
vík «бухта» | ісландська |
витез | македонська |
witez | польська |
*vitędzь | праслов’янська |
t | праслов’янська |
*vitь «здобич» | праслов’янська |
ви́тязь | російська |
вȕтēз | сербохорватська |
víťaz | словацька |
vítez | словенська |
витѧзь | старослов’янська |
vítěz | чеська |
víg «битва» | ? |
víking «подорож додому» | ? |
vitędzi | ? |
witez | ? |
звитя́га «перемога, досягнення, успіх»
очевидно, запозичення з польської мови;
п. zwyciężyć (zwycięstwo, zwycięzca, zwycięski) має безпрефіксний відповідник wyciężyć, що походить від wiciędz, спорідненого з укр. ви́тязь;
Фонетичні та словотвірні варіанти
звитя́жа
звитя́жець
звитя́жити
«перемогти»
звитя́жний
звитя́жницький
звитя́жство
«перемога»
звитя́жця
«переможець»
зви́тязь
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
zwyciężyć (zwycięstwo, zwycięzca, zwycięski) | польська |
zwycięstwo | польська |
zwycięzca | польська |
zwycięski | польська |
ви́тязь | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України