ВИТЯЗЬ — ЕТИМОЛОГІЯ

ви́тязь

псл. *vitędzь;
запозичення з германських мов;
дісл. víkingr «вікінг», дангл. viking «тс.» загальноприйнятої етимології не має;
пов’язується з днн. wîk «житло», з ісл. vík «бухта», víg «битва», víking «подорож додому»;
псл. t замість очікуваного с відповідно до герм. k пояснюється як результат дисиміляції, dz замість g – з форми множини vitędzi;
спроби пов’язати з псл. *vitь «здобич» (Holub–Kop. 418; Brückner 659, ZfSlPh 6, 64–65) видаються непереконливими;
р. ви́тязь, бр. ві́цязь, др. витязь, п. ст. witez, ч. vítěz, слц. víťaz, вл. wićaz «герой; селянин-орендар», болг. витя́з, м. витез, схв. вȕтēз, слн. vítez, стсл. витѧзь;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ві́цязь білоруська
витя́з болгарська
wićaz «герой; селянин-орендар» верхньолужицька
k германські
viking «тс.» давньоанглійська
víkingr «вікінг» давньоісландська
wîk «житло» давньонижньонімецька
витязь давньоруська
vík «бухта» ісландська
витез македонська
witez польська
*vitędzь праслов’янська
t праслов’янська
*vitь «здобич» праслов’янська
ви́тязь російська
вȕтēз сербохорватська
víťaz словацька
vítez словенська
витѧзь старослов’янська
vítěz чеська
víg «битва» ?
víking «подорож додому» ?
vitędzi ?
witez ?

звитя́га «перемога, досягнення, успіх»

очевидно, запозичення з польської мови;
п. zwyciężyć (zwycięstwo, zwycięzca, zwycięski) має безпрефіксний відповідник wyciężyć, що походить від wiciędz, спорідненого з укр. ви́тязь;
Фонетичні та словотвірні варіанти

звитя́жа
звитя́жець
звитя́жити «перемогти»
звитя́жний
звитя́жницький
звитя́жство «перемога»
звитя́жця «переможець»
зви́тязь «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
zwyciężyć (zwycięstwo, zwycięzca, zwycięski) польська
zwycięstwo польська
zwycięzca польська
zwycięski польська
ви́тязь українська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України