ВИНУВАТО — ТЛУМАЧЕННЯ

ВИНУВА́ТО .

Присл. до винува́тий 2. Приклади
  • Вона журливо і винувато глянула на нього. (Леся Українка)
  • – Я ж їду, Ріно... – винувато й тихо сказала Тота. (В. Винниченко)
  • Кинувши довкола метким, прищуленим оком, він зразу ж помітив Шийку, засмикав позаду бганки на сорочці й винувато підійшов. (Б. Антоненко-Давидович)
  • – А де ж ти поділася? – винувато мовив старий, бо, тікаючи з майдану, чув, як гукала йому вслід Наталка. (О. Гончар)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.