ВИНУВАТИЙ — ТЛУМАЧЕННЯ

ВИНУВА́ТИЙ а, е.

Який учинив що-небудь погане, скоїв злочин, провинився в чомусь. Приклади
  • І Килина не винна, і Гнат не винуват [винуватий], винувата хата, що впустила на ніч Гната. (примовка)
  • Зчепилася бійка .. Крик... Ґвалт... Насилу розборонили .. Хто винуватий, хто правий? Гаразд не знав ніхто.... (Панас Мирний)
  • Чому вона бідувала? Хто в тім винуватий? (М. Грушевський)
Який є причиною чого-небудь. Приклади
  • Як тільки літо, так я й в дорогу! Та вже, видно, така моя доля .. На сей раз, може, доля й не винувата, бо се таки моє давнє бажання. (Леся Українка)
у знач. ім. винува́тий, того, ч. Те саме, що винува́тець 1. Приклади
  • – А-а-а-а! – позіхнув хтось. – Хто то? – знову гукнув учитель. Усі оглянулись, шукаючи винуватого. (Панас Мирний)
  • Поглянув [пан] спокійно, з виразом жалю на трупа і на винуватого, .. врешті запитав: – За що ти вбив? (І. Франко)
Який усвідомлює свою вину, провину. Приклади
  • Марта сиділа зів'яла і винувата. Обняла руками коліна, схилила голову. (М. Коцюбинський)
  • Він не радий був, що вже й почав про се, і стояв перед грізною .. постаттю Блажчуковою мізерний, винуватий. (С. Черкасенко)
У якому виражається усвідомлення вини, провини. Приклади
  • Катерина враз опустила униз сині винуваті очі. (С. Васильченко)
  • З обличчя Вадима Успенського весь час не сходила бліда винувата усмішка. (П. Панч)
у знач. присудка, розм. Який має борг; винний (див. ви́нний1 2). Приклади
  • Хоч був [Мирон] неграмотний, та помічав .. – хто скільки винуватий грошей, і ні разу він не помилився. (Грицько Григоренко)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.