ВИЛОСЯ — ТЛУМАЧЕННЯ
ВИ́ТИСЯ в'ю́ся, в'є́шся, недок.
Обвиватися, плестися навколо чого-небудь, по чомусь (про рослини).
Приклади
- Отут, бувало, із-за тину Вилась квасоля по тичині. (Т. Шевченко)
- Густо-зелений плющ вився по кам'яній стіні. (В. Кучер)
- Сивіють величезні, обтяжені росою листки папороті, в'ється низом колюча ожина. (О. Гончар)
- Під вікна вився виноград зелений, Немов землі несказані думки. (М. Вінграновський)
Закручуватися кучерями або бути кучерявим, непрямим (про волосся).
Приклади
- Чорне кучеряве волосся .. чудовно вилося коло білого чола. (Панас Мирний)
- Коло вух і на шиї [молодички] вилося, вибившися з-під очіпка, непокірне русяве волосся. (Б. Грінченко)
- Кучері ясні та легкі вилися над чолом лагідним. (Леся Українка)
Робити звивисті рухи.
Приклади
- Гадюки вилися клубками. (І. Котляревський)
- Ох, як там коні в'ються, що рвучкі, що грізні! (К. Гриневичева)
Вигинатися, корчитися.
Приклади
- – Ой! Ой! Ой! – стогнав Ґава, держачися за литку правої ноги і в'ючися по землі. – Ой, болить! (І. Франко)
- Вітя стогне й в'ється од подвійного болю – морального й фізичного. (С. Васильченко)
- Вона вилася на постелі, як навіжена, з болю й колотьби. (П. Козланюк)
Рухатися навколо чого-небудь; крутитися, обертатися.
Приклади
- В контору артілі вбіг Прокіп: картуз на потилиці, черемхове пужално так і в'ється в руках, обличчя розгублене, піт очі заливає. (Григорій Тютюнник)
- Веретенце завжди в'ється тихо .. Скільки ж ти напряла, Стоянихо, за свої літа тонкої пряжі? (П. Воронько)
Рухатися закручуючись.
Приклади
- Виють і в'ються мотками безконечних, поплутаних білих дротів завірюхи. (Б. Антоненко-Давидович)
- Богдан цапнув рукою по воді й ухопився за тверде, мов дерев'яне, змійовисько линви й почав тягти його.., коли ж натяг, загріб у той бік, звідки вилася линва. (І. Білик)
Протікати, пролягати, маючи звивисту форму (про річку, дорогу і т. ін.).
Приклади
- Там, де Ятрань круто в'ється, З-під каменя б'є вода – Там дівчина воду брала, Чорнобрива, молода. (з народної пісні)
- Вузенькі, майже невидні стежки в'ються між золотистою пшеницею. (О. Кобилянська)
- Білою змією в'ється дорога. (Г. Хоткевич)
- Балка була продовженням долини, де тихо вилась річка Уга. (О. Копиленко)
- Стежка вилася по зелених левадах з ясно-білими, у квіту, кущами калини. (В. Дрозд)
Літати, кружляючи в повітрі.
Приклади
- Столітні липи ожили: на кожній гілці, коло кожної квітки вилася .. бджола. (Панас Мирний)
- Над церквою кричать стрижі. В синьому небі, в сліпучому зеніті вони в'ються зграями над гарячо-золотим хрестом. (І. Багряний)
- Не раз і не два молоді гості, всі хороше повбирані, вилися роєм по блискучих світлицях та дорогих килимах. (І. Нечуй-Левицький)
Клубочачись, підніматися в повітря (про дим, пил і т. ін.).
Приклади
- Стовп пороху під небо в'ється. (І. Котляревський)
- І всі ринуть туди, де хмарою в'ється чорний дим, попереджаючи хвилі полум'я.... (М. Коцюбинський)
- Вились високо вгору стрункі дими. (Василь Шевчук)
Колихатися, маяти в повітрі.
Приклади
- Люди, обличчя, одежина, .. в'ються по вітру стрічки дівочі різноцвітні. (Марко Вовчок)
- Чи над лавами ще в'ється Корогва хрещата наша? (Леся Українка)
Часто перебувати біля кого-небудь, всіляко виявляючи свою увагу; крутитися.
Приклади
- Несе Галя воду, коромисло гнеться. За нею Іванко, як барвінок, в'ється. (з народної пісні)
- [Наталка:] Коло мене хлопці в'ються І за мене часом б'ються. (І. Котляревський)
- А дітки ростуть, уже й в'ються коло мене, і щебечуть – мої соловейки. (Марко Вовчок)
- Біля мене всі товчуться – І веселі діти в'ються. (Л. Глібов)
- – Зацвітає наша Марія, мов калина, в'ються біля неї парубки. (В. Кучер)
перен.
Бути відчутним, безперервно виявляючись (про почуття).
Приклади
- В його серці туга в'ється. (Леся Українка)
- – Хто ж вона? – злився [Яків] на гордовиту дівчину і чув, що, крім злоби і цікавості, щось інше вилося навколо серця. (М. Стельмах)
перен.
Звучати переливчасто.
Приклади
- І ось раптом .. почув він тиху музику, яка так довго і невловимо вилась круг його вуха. (М. Коцюбинський)
- Тужить та в'ється в яру дівочий спів. (С. Васильченко)
- І нова пісня виплива, як цвіт, Колишеться, і в'ється над степами, І плаче, ніби жалібний мотив У казці про калину та братів. (М. Рильський)
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.