ВИКРИКНУТИ — ТЛУМАЧЕННЯ

ВИ́КРИКНУТИ ну, неш, док., що і без прям. дод.

Однокр. до викри́кувати. Приклади
  • Помітивши над собою Яреська, раптом викрикнув [Старков] з силою: – Бери коня! Рятуйсь! (О. Гончар)
  • – Хто дав, того нема! – викрикнув дід Петрунець, вийшовши на середину хати. (К. Гриб)
  • – Дозволь, імператоре, пересилюючи гамір і гук, ламаючи звичай, за яким не мав права говорити першим, викрикнув він і вдав, ніби хоче впасти на коліно, для чого відкинув убік дерев'янку й змахнув руками. (П. Загребельний)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.